У 61 - річного пенсіонера з Баштанки Василя Федоровича Коваленка налічується близько двох десятків пар кумів, а друзів і просто знайомих безліч. Його охоче брали хрещеним батьком для своїх дітей тому, що знали: з таким кумом не пропадеш. У нього весела вдача, товариський характер, з ним завжди можна було вирішити питання придбання м'яса для хрестин, іменин, проводів в армію та інших сімейних урочистостей. Адже тривалий час Василь Федорович працював ветлікарем, робітником бойні, а потім заготівельником райспоживспілки. Але головною причиною його популярності було те, що коли на сімейних урочистостях він брав у руки гармонь, то по 3-4 години не випускав її з рук, граючи пісні, частівки, польки, вальси, кадрилі і все, що тільки не замовляв господар і гості. Звичайно ж, багатьом хотілося мати такого кума. Хоча слід зазначити, що людей,які дружать з ним тільки заради користі, гармоніст уникає.. Родом Василь Федорович з села Шевченкове Новобузького району. У Баштанку його сім'я переїхала наприкінці сімдесятих років минулого століття. Гру на гармонії він почав освоювати з дитинства, оскільки мав музичний слух, завдяки своїй мамі Марії Дем'янівні. Вона дуже любила співати і добре танцювала, свого часу, за розповідями Василя Федоровича, співала в складі трупи Одеського оперного театру. -У неї голос був як у Лідії Русланової, - згадує співрозмовник. А першу гармонь тульського виробництва йому подарував дядько по материнській лінії Анатолій Дем'янович Демиденко, чудовий гармоніст. -Було це взимку 1959 року, - згадує Василь Федорович. Тоді я з ровесниками ходив колядувати по селу і, звичайно ж, взяв із собою подаровану гармонь. Багато мелодій освоював на слух і тут же відтворював їх на подарованому інструменті. Яку мелодію вивчився грати першою? Ну, звичайно ж, пам'ятаю. Це були популярна тоді пісня "Любо, братці, любо". З гармонією Василь Федорович пройшов усе життя. Навчаючись в зооветеринарному технікумі, грав у художній самодіяльності і на студентських вечірках, скрашувала солдатські будні гра на гармонії і під час служби в прикордонних військах. Опанував він і мистецтвом гри на електробаяні. Як талановитого гармоніста, його добре знають у с. Новосергіївка, куди раз на рік запрошують на святкування Дня людей похилого віку. - Як задушевно і колоритно співають новосергіївські ветерани, - з теплотоюзгадує Василь Федорович. Про 61-річного пенсіонера, який грає на гармонії, мені доводилося чути раніше, але познайомитися довелося лише в минулому році. Він зайшов до мене у вечірній час і, не представляючись, запропонував послухати його гру на гармонії. У мене в той час щось не ладилося з роботою, настрій був кепський, взагалі, не до гри було. Про це відверто сказав гостеві, пообіцявши зустрітися з ним іншим разом. Гість пішов, а я весь час думав: хто ж це до мене приходив? А через кілька днів, згадав: та це ж відомий у Баштанці віртуоз - гармоніст Василь Коваленко! Зателефонував йому, вибачився, запросив зайти до себе, коли буде час. Василь Федорович прийшов через кілька днів. Я замовляв всі музичні твори, які тільки знав, він грав їх на моїй "Ромашці". У його виконанні довелося послухати близько двох десятків мелодій. Це була гра справжнього майстра, гра, яка переносила у далеке минуле, здатна запалити, надихнути, згадати щемливо - хвилюючі моменти, пов'язані з виконуваними піснями. Потім ми зустрічалися ще кілька разів. Говорили про особливості гри на цьому популярному народному інструменті, форумах і фестивалях, відомих гармоністів братів Заволокіних, про те, що з магазинів гармонь зникла, її роблять тільки під замовлення. Незабаром цей популярний народний інструмент побачимо лише в музеях. Одного разу я запитав про улюблену пісню Василя Федоровича. Не замислюючись, він назвав "Пісню креолки", яку часто співала його мама. Але, на жаль, з цієї пісні він запам'ятав лише кілька рядків, автора не знає взагалі. Через деякий час я знайшов слова цієї старовинної пісні і вручив Василю Федоровичу. Він дуже зрадів. А шкодує Василь Федорович лише за тим, що свою майстерність гри на гармонії він не передав ні синові Анатолію, ні трьом внучатам, ні племінникам. Що поробиш - у нинішнього покоління свої пріоритети і захоплення. А що ж стосується самого Василя Федоровича, то в його руках гармонь звучала і звучатиме, поки він живий, його душа буде вічно тягнутися до чарівного джерела народної музики.
О.Басенко
Категорія новин:СуспільствоОпублікував: bashtanka | Дата: 08.01.2012
ПОШУК за КЛЮЧОВИМИ словами статті:
На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.
Згідно
Правиладміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.
