|
Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом продовжує торкатися Баштанського району.
18 та 19 жовтня жителі Снігурівської і Березенгуватської громад «живим коридором» слави, з військовими почестями провели в останню дорогу двох військових – Сергія Червоного та Сергія Єфімова, які загинули, тримаючи оборону при наступі російських окупантів.
Сергій Михайлович Червоний народився 29 квітня 1970 року у с. Новокандакове, у багатодітній родині. Змалечку був привчений до праці на землі. Після навчання у середній школі пішов служити в армію.
Разом зі своєю сім’єю проживав у с. Єлизаветівка Снігурівської громади. У мирний час працював трактористом-комбайнером.
Війну Сергію Червоному судилося побачити двічі. Спочатку його, молодого чоловіка, у радянському союзі відправили «виконувати інтернаціональний обов’язок» до Афганістану. А роками пізніше пішов виганяти ворога вже у своїй країні - з 2017 року служив у Збройних Силах України за контрактом.
Під час повномасштабної війни старший солдат Червоний був водієм десантно-штурмового батальйону. Він був рішучим, відважним, відданим воїном. Сергій з честю та гідністю виконав свій обов'язок громадянина України, патріота та сина своєї держави. Військовослужбовець бився до останнього подиху та залишався вірним своєму народу, своїм побратимам та Україні.
Загинув захисник України 11 жовтня під час виконання бойового завдання на Сході країни.
Сергій Михайлович був веселою, життєрадісною, привітною людиною, завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував.
У Героя залишились дружина та троє дітей.
Військовослужбовець Сергій Володимирович Єфімов народився 27 вересня 1981 року у с. Любомирівка Березнегуватської СТГ. Тут пройшло його дитинство та юність. Добре навчався в Любомирівській школі, мав багато друзів, поважав вчителів. Згодом юнак відслужив строкову службу у ЗСУ.
Працював у будівельній галузі. Разом із своєю сім’єю проживав у м. Київ. Сергій був доброю, працьовитою, життєрадісною, дружелюбною людиною, справжнім патріотом Батьківщини.
Від початку агресії росії – з 2014 року – боронив Україну у зоні проведення АТО/ООС. Після повномасштабного вторгнення продовжив боротися із російськими окупантами. Старший сержант Збройних Сил України Сергій Єфімов був командиром бойової машини, командиром механізованої роти.
За наш спокій, за мир в Україні С. В. Єфімов заплатив найдорожчою ціною – своїм життям. 9 жовтня, під час забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, молодий воїн Сергій Єфімов з позивним «Залізо» героїчно загинув на Луганському напрямку.
Поховали захисника на сільському кладовищі с. Любомирівка.
У загиблого залишилися батьки, брат, сестра, дружина та четверо дітей.
Баштанська районна військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблих солдатів. Це важка втрата для нашого району, для Збройних сил України. Проклята війна забирає найкращих, безстрашних воїнів, котрі мужньо відстоювали в бою до останнього подиху кожен клаптик рідної землі. Вічна пам'ять та слава Героям!
| 
