Баштанка.НЕТ
Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка

Вт, 21.01.2020, 08:24

Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка

Вітаю Вас, Подорожній | RSS

РеєстраціяВхід

 
Головна сторінка Баштанка.НЕТ
Меню сайту

Категорії  СТАТЕЙ

Політика в Україні
Економіка України
Українське суспільство
Історія України. Патріотам.
Видатні постаті України
 
Форма входу

Зверніть увагу!
Сьогодні відвідували сайт:

 
 
Баштанка рекламна
 
 

ВИПАДКОВІ ФОТО:

-10:

Конкурс "А я - україночка":

Вітання ветеранів з Днем визволення району:

Конкурс "А я - україночка":

 

Головна » Статті » Україна » Історія України. Патріотам.

Василь Овсієнко: Ці дні в нашій історії: Початок Великого Терору
    71 рік тому, 5 серпня 1937 року, на виконання постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 2 липня 1937 року П 51/94 “Про антирадянські елементи», за наказом НКВД СРСР № 00447, в СРСР розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від «антирадянських елементів». Її теоретично обґрунтував новий нарком НКВД Ніколай Єжов і зредаґував сам Сталін.

      ЦК ВКП(б) запропонував подати в ЦК склади позасудових органів – «трійок», а також кількість осіб, що підлягають розстрілу та висланню.
    У кожну республіку, область, район спускалися ліміти на репресування за І і ІІ категоріями (І – розстріл, ІІ – ув’язнення, співвідношення 3 до 1).
    «Трійки” поєднували в собі слідство, обвинувачення, суд і виконавця вироків. На все “слідство” відводилося 10 діб. Участь захисника, прокурора, а часом і самого звинуваченого, оскарження вироку та клопотання про помилування не передбачалися, а вирок виконувався негайно після його винесення. Цілком у дусі настанови творця радянської держави В.І.Леніна, який учив: “Будьте зразково нещадними... Розстрілювати, нікого не питаючи і не допускаючи ідіотської тяганини” (В.И. Ленин, ПСС, Москва, Политиздат, 1981 г., т. 50, стор. 165). І відповідно до настанови «любимца партии и народа» С.М.Кірова, який учив «Карати по-справжньому, щоб на тому світі був помітний приріст населення, завдяки діяльності нашого ГПУ» (Промова з нагоди 15-річчя ГПУ, цит. за кн.: Сергій Шевченко. Архіпелаг особливого призначення. – К.: Фенікс, 2006. – С. 21.

    Тридцять сьомий рік — це гігантський масштаб репресій, що охопили всі реґіони й усі без винятку верстви суспільства, від вищого керівництва країни до далеких від політики селян і робітників. Це колосальні фальсифікації звинувачень. Це безпрецедентна плановість терористичних «спецоперацій»: «чистки» не міг уникнути ніхто. За 15 місяців кампанії за політичними звинуваченнями в СРСР було заарештовано більше 1,7 млн. (одного мільйона семисот тисяч) осіб. А разом із жертвами депортацій і засудженими так званими «соціально шкідливими елементами» кількість репресованих перевищує два мільйони (Тези Міжнародного товариства „Меморіал”).

     Усього під час Великого Терору до розстрілу з політичних мотивів були приречені 681.692 (шістсот вісімдесят одна тисяча шістсот дев`яносто дві) особи. (Борис Соколов. Наркомы страха. Ягода. Ежов. Берия. Абакумов. – М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2001. – С. 130).

    «Чистка» тривала понад 15 місяців і була офіційно припинена за постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року, хоча репресії тривали й далі.
Її результат – девальвація цінності людського життя і свободи, зруйнування громадянського суспільства – громадських і політичних організацій, громад, церков, навіть сім`ї. Кожна людина залишалася сам-на-сам з молохом терористичної держави.

    Кількість жертв репресій, депортацій і голоду в Україні 30-х років не піддається підрахунку. Це приблизно третина українського народу. Американський дослідник української трагедії Джеймс Мейс писав, що нинішня Україна – це соціологічно випалена земля. Нинішній період історії України він визначав як “постгеноцидний”. На його думку, процесу інтелектуального і морального занепаду українського суспільства та подальшого російщення не змогло зупинити навіть проголошення незалежности.
    Усі наші сучасні біди – це наслідок сатанинської селекції, під час якої була фізично знищена найкраща частина українського народу, а решта – деморалізована.

    Починаючи з минулого року, річниця Великого Терору відзначається в Україні на державному рівні: 21 травня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ № 431/2007 «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937–1938 років». Зокрема, цим Указом на Український Інститут національної пам`яті покладено обов`язок щороку споряджати на початку серпня експедицію в урочище Сандармох, що на півдні Карелії, та на Соловецькі острови.

    2 серпня така експедиція вирушила автобусом із Києва. У її складі – 36 осіб: нащадки загиблих, колишні політв`язні, дослідники, журналісти, члени товариств «Меморіал» і «Просвіта» з багатьох міст України, священик, кобзар. 3 серпня паломники відвідали в Санкт-Петербурзі кладовище Левашово, до покояться сотні тисяч жертв комуністичного терору, зокрема, один із соловецьких етапів.

    5 серпня в урочищі Сандармох, що на півдні Карелії, на місці масових розстрілів 30-х років, відбудеться жалобний мітинг і панахида з участю громадськості країн пострадянського простору, інших країн.
    Це тут, в урочищі Сандармох, 27 жовтня – 4 листопада 1937 року, був розстріляний «Соловецький етап» – 1111 в`язнів Соловецької тюрми особливого призначення, серед яких 290 українців: поет-неокласик Микола Зеров, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, колишній міністр освіти УНР Антон Крушельницький та його сини Остап і Богдан, письменники Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, історики академік Матвій Яворський та професор Сергій Грушевський, академік-географ Степан Рудницький, професор Володимир Чеховський та інші…

    Тут, у Сандармосі, 2005 року стараннями українства всього світу, а особливо ж Карельського Товариства української культури «Калина», її голови Лариси Скрипникової, відкрито величний пам`ятник – козацький хрест «Убієнним синам України» (автори Микола Малишко та Назар Білик).

    Наші паломники мають намір також відвідати перші шлюзи Біломорсько-Балтійського каналу, що починається тут неподалік. Будівництво його на початку 30-х років обійшлося в 100 тисяч людських життів.

    Уночі з 5 на 6 серпня експедиція вирушить далі на північ. 7 – 8 серпня вона візьме участь у Днях пам`яті на Соловецьких островах. На місці розстрілу політв`язнів, біля каменя з написом «Соловецким узникам», буде відслужена панахида, відбудеться жалобний мітинг. Паломники відвідають Соловецький кремль, що від 1920 до 1939 року був місцем ув`язнення кількох сотень тисяч в`язнів, побувають у камері, де 25 років просидів останній отаман Січі Запорозької Петро Калнишевський.

    До речі сказати, сього року, 5 червня, Соловки вперше відвідав Президент України Віктор Ющенко, який докладає зусиль до збереження історичної пам`яті нашого народу.


Василь ОВСІЄНКО.


Джерело публікації: http://maidanua.org/static/mai/1217847024.html
Категорія: Історія України. Патріотам. | Опублікував: bashtanka (05.08.2008)
Сподобалася стаття? Розкажіть про неї своїм друзям через соціальні мережі:
Всього коментарів користувачів сайту: 0

Ваш коментар до публікації:
(можна через соцмережі та акаунти: "Фейсбук", "ВК", "ОК", "Гугл", "Яндекс" та ін.)

avatar
 
 

10 НОВИХ КОМЕНТАРІВ
ВІДВІДУВАЧІВ САЙТУ  ДО НОВИН ТА СТАТЕЙ сайту Баштанського району:

 



Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

 

         

Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz