|
71 рік тому, 5 серпня 1937 року, на виконання постанови Політбюро ЦК
ВКП(б) від 2 липня 1937 року П 51/94 “Про антирадянські елементи», за
наказом НКВД СРСР № 00447, в СРСР розпочалася наймасовіша за всю
радянську епоху «чистка» суспільства від «антирадянських елементів». Її
теоретично обґрунтував новий нарком НКВД Ніколай Єжов і зредаґував сам
Сталін.
ЦК ВКП(б) запропонував подати в ЦК склади
позасудових органів – «трійок», а також кількість осіб, що підлягають
розстрілу та висланню.
У кожну республіку, область, район спускалися
ліміти на репресування за І і ІІ категоріями (І – розстріл, ІІ –
ув’язнення, співвідношення 3 до 1).
«Трійки” поєднували в собі
слідство, обвинувачення, суд і виконавця вироків. На все “слідство”
відводилося 10 діб. Участь захисника, прокурора, а часом і самого
звинуваченого, оскарження вироку та клопотання про помилування не
передбачалися, а вирок виконувався негайно після його винесення. Цілком
у дусі настанови творця радянської держави В.І.Леніна, який учив:
“Будьте зразково нещадними... Розстрілювати, нікого не питаючи і не
допускаючи ідіотської тяганини” (В.И. Ленин, ПСС, Москва, Политиздат, 1981 г., т. 50, стор. 165).
І відповідно до настанови «любимца партии и народа» С.М.Кірова, який
учив «Карати по-справжньому, щоб на тому світі був помітний приріст
населення, завдяки діяльності нашого ГПУ» (Промова з нагоди 15-річчя ГПУ, цит. за кн.: Сергій Шевченко. Архіпелаг особливого призначення. – К.: Фенікс, 2006. – С. 21.
Тридцять
сьомий рік — це гігантський масштаб репресій, що охопили всі реґіони й
усі без винятку верстви суспільства, від вищого керівництва країни до
далеких від політики селян і робітників. Це колосальні фальсифікації
звинувачень. Це безпрецедентна плановість терористичних «спецоперацій»:
«чистки» не міг уникнути ніхто. За 15 місяців кампанії за політичними
звинуваченнями в СРСР було заарештовано більше 1,7 млн. (одного
мільйона семисот тисяч) осіб. А разом із жертвами депортацій і
засудженими так званими «соціально шкідливими елементами» кількість
репресованих перевищує два мільйони (Тези Міжнародного товариства „Меморіал”).
Усього
під час Великого Терору до розстрілу з політичних мотивів були
приречені 681.692 (шістсот вісімдесят одна тисяча шістсот дев`яносто
дві) особи. (Борис Соколов. Наркомы страха. Ягода. Ежов. Берия. Абакумов. – М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2001. – С. 130).
«Чистка»
тривала понад 15 місяців і була офіційно припинена за постановою
Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року, хоча репресії тривали й
далі.
Її результат – девальвація цінності людського життя і
свободи, зруйнування громадянського суспільства – громадських і
політичних організацій, громад, церков, навіть сім`ї. Кожна людина
залишалася сам-на-сам з молохом терористичної держави.
Кількість
жертв репресій, депортацій і голоду в Україні 30-х років не піддається
підрахунку. Це приблизно третина українського народу. Американський
дослідник української трагедії Джеймс Мейс писав, що нинішня Україна –
це соціологічно випалена земля. Нинішній період історії України він
визначав як “постгеноцидний”. На його думку, процесу інтелектуального і
морального занепаду українського суспільства та подальшого російщення
не змогло зупинити навіть проголошення незалежности.
Усі наші
сучасні біди – це наслідок сатанинської селекції, під час якої була
фізично знищена найкраща частина українського народу, а решта –
деморалізована.
Починаючи з минулого року, річниця Великого
Терору відзначається в Україні на державному рівні: 21 травня 2007 року
Президент України Віктор Ющенко підписав Указ № 431/2007 «Про заходи у
зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних
репресій 1937–1938 років». Зокрема, цим Указом на Український Інститут
національної пам`яті покладено обов`язок щороку споряджати на початку
серпня експедицію в урочище Сандармох, що на півдні Карелії, та на
Соловецькі острови.
2 серпня така експедиція вирушила
автобусом із Києва. У її складі – 36 осіб: нащадки загиблих, колишні
політв`язні, дослідники, журналісти, члени товариств «Меморіал» і
«Просвіта» з багатьох міст України, священик, кобзар. 3 серпня
паломники відвідали в Санкт-Петербурзі кладовище Левашово, до покояться
сотні тисяч жертв комуністичного терору, зокрема, один із соловецьких
етапів.
5 серпня в урочищі Сандармох, що на півдні
Карелії, на місці масових розстрілів 30-х років, відбудеться жалобний
мітинг і панахида з участю громадськості країн пострадянського
простору, інших країн.
Це тут, в урочищі Сандармох, 27 жовтня – 4
листопада 1937 року, був розстріляний «Соловецький етап» – 1111 в`язнів
Соловецької тюрми особливого призначення, серед яких 290 українців:
поет-неокласик Микола Зеров, творець театру «Березіль» Лесь Курбас,
драматург Микола Куліш, колишній міністр освіти УНР Антон
Крушельницький та його сини Остап і Богдан, письменники Валер'ян
Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, історики академік
Матвій Яворський та професор Сергій Грушевський, академік-географ
Степан Рудницький, професор Володимир Чеховський та інші…
Тут, у
Сандармосі, 2005 року стараннями українства всього світу, а особливо ж
Карельського Товариства української культури «Калина», її голови Лариси
Скрипникової, відкрито величний пам`ятник – козацький хрест «Убієнним
синам України» (автори Микола Малишко та Назар Білик).
Наші
паломники мають намір також відвідати перші шлюзи
Біломорсько-Балтійського каналу, що починається тут неподалік.
Будівництво його на початку 30-х років обійшлося в 100 тисяч людських
життів.
Уночі з 5 на 6 серпня експедиція вирушить далі на
північ. 7 – 8 серпня вона візьме участь у Днях пам`яті на Соловецьких
островах. На місці розстрілу політв`язнів, біля каменя з написом
«Соловецким узникам», буде відслужена панахида, відбудеться жалобний
мітинг. Паломники відвідають Соловецький кремль, що від 1920 до 1939
року був місцем ув`язнення кількох сотень тисяч в`язнів, побувають у
камері, де 25 років просидів останній отаман Січі Запорозької Петро
Калнишевський.
До речі сказати, сього року, 5 червня, Соловки
вперше відвідав Президент України Віктор Ющенко, який докладає зусиль
до збереження історичної пам`яті нашого народу.
Василь ОВСІЄНКО.
Джерело публікації:
http://maidanua.org/static/mai/1217847024.html |
