|
«Рядки, обпалені війною»
Під такою назвою пройшло засідання клубу любителів поезії «Роксолана» в центральній районній бібліотеці, присвячене
творчості поетів-фронтовиків.
«…Стихи
как память о войне…
Они еще стучатся в сердце,
Они людей тревожить душу
Хотят со всеми наравне
И ждут, чтоб кто-то их послушал,
Стихи солдата о войне.»
Всім відомий
афоризм «коли гримлять гармати – музи мовчать». У роки Великої Вітчизняної
війни музи не мовчали. Поетичне слово звучало і лилося до серця кожної людини.
Уважно й зацікавлено слухали члени клубу розповідь працівників
центральної бібліотеки Озерової І. Г. та Штефан Л.В. про поетичних літописців
Великої Вітчизняної. Їх імена добре
відомі всім. Це і українські поети М.Бажан, М.Рильський, П.Тичина, і російські
– К.Симонов, О.Твардовський, О.Бергольц, Ю.Друніна, О.Асадов та багато-багато
інших. Їх поезія – недоспівана пісня. На короткім відпочинку між боями, в
шпиталі, в редакції армійської газети, в землянці кожен з них вносив до свого
блокноту рядок, строфу, вірш про бачене, почуте, пережите…
Батьківщино
моя золота!
Я думками і серцем з тобою!
З чужини тебе син привітав,
Що за тебе йде завтра до бою.
Члени клубу Совщак Г.І., Пікуль Т.В.,
Лобачов В.П., Авраменко Л.В. прочитали свої улюблені поезії про Велику
Вітчизняну війну.
Другие материалы по теме
| 
