|
Жінка стояла за прилавком і курила. Подивившись на сигарету, яка була між пальцями, подумала: Я ж курю давно, більше десяти років…А мені вже тридцять п’ять…
Вона була дуже яскраво нафарбована на обличчі, або як інакше кажуть: накладений макіяж був насичений. Робила це жінка тому, щоб хоча б трішки заховати своє змарніле обличчя. Виглядала вона старшою за свої роки. Мабуть, на її красу вплинуло довге стояння на вулиці за прилавком і давнє куріння.
Коли закінчився її робочий день, жіночка , прибравши всі овочі з прилавку, зібралася додому. До зупинки було йти десять хвилин. То ж поки прямувала, думала…..А думки були про те, що чоловіки не дивилися їй в слід, та і зайву вагу вона набрала, не знаючи коли. І чому це ніхто не називає її пані? Чому?...Так, вигляд у мене не найкращий, бо я тяжко працюю і на себе у мене зовсім не вистачає часу…Чи може не хочу знаходити цей час? ….
Поступово думки перейшли на іншу тему…Дочка…Їй чотирнадцять, а вона палить сигарети. І як заборонити їй курити, якщо сама не можу з цим впоратися? Я не є прикладом для своєї дитини, тому, не можу вимагати від неї того,що сама не взмозі зробити…. Вона перервала свої думки, бо не хотіла думати, та і маршрутка під’їхала до зупинки. Жінка хотіла підійти до транспорту, але за її плече зачепився молодий чоловік і промовив: «Куди лєзіш, корова?». Вона опустила очі і сльоза її заховалася за віями…Треба їхати, бо на порозі її чекає кіт Мурко. Він її чекає , здається, що він вміє посміхатися і ніколи не скаже образливих слів……
| 
