Головна сторінка

Вт, 05.11.2024, 19:19

Вітаю Вас, Подорожній | RSS

РеєстраціяВхід

 
Головна сторінка
Меню сайту

Категорії  СТАТтЕЙ

Куточок споживача, поради та рекомендації
Світ - політика
Світ - економіка
Світ - суспільство
Світ - технології, наука
Світ - освіта, культура, медицина, спорт
У світі цікавого: ідеї, факти, коментарі
Робота
Постаті
ФУТБОЛ
Відпочинь!
Сценарії свят
Сім'я - особистий досвід
Здоров'я - профілактика, лікування
 
Форма входу

Зверніть увагу!
Сьогодні відвідували сайт:

Оновлені теми на форумі

  • Ремонт під ключ
  • регистрации в казино
  • Кто играл на Azino
  • Геологія ділянок в Києві
  • Як правильно грати на BetOn
  • Головна » Статті » Різне: новини, робота, поради, відпочинок, цікаве » Сім'я - особистий досвід

    В категорії матеріалів: 4
    Показано матеріалів: 1-4

    Сортувати за: Даті · Назві · Коментарям · Переглядам
      Більшість батьків намагаються робити все, щоб їхні діти були готові до кожного нового навчального року: купують шкільне приладдя й новий одяг, розмовляють з дітьми про те, скільки радості й задоволення принесе їм новий навчальний рік, і багато-багато іншого. Здавалося б, усе підготовлено – усе добре, але батьки все одно турбуються, чи зможуть вони ефективно допомагати дітям при виконанні домашніх завдань і підтримувати їх задоволення від навчання, яке повинно залишитися з ними на все життя.

    Ми хочемо, щоб наші діти досягали успіху, щоб вони раділи своїм досягненням та отримували додаткові можливості в майбутньому. Але нас гнітить хвилювання, чи не відобразиться погане навчання дитини на нас як батьках. Ми відчуваємо тиск, щоби зробити все для досягнення успіху нашими дітьми. Часто з найкращими намірами ми використовуємо зовсім неправильні стратегії.

    Читати далі » прочитати
    РОЗДІЛ: Сім'я - особистий досвід || ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 18.03.2016

     
    Мама и папа глазами ребенка

    Мама и папа глазами ребенка

     

    Читати далі » прочитати
    РОЗДІЛ: Сім'я - особистий досвід || ОПУБЛІКУВАВ: vagonta | 04.09.2015

     

        Начиная писать эти строки, я думала, что буду писать умную статью об отношениях мужчины и женщины в современном обществе, о том, какие причины мешают, на мой взгляд, людям быть не просто вместе, но быть счастливыми друг с другом, наполняя жизнь своей половинки радостью. Знание это стремительно и ясно пронзило меня в тот момент, когда я обратила свое лицо на мгновение к Богу и мне приоткрылись Истины, которыми пропитан этот мир, но которые всю свою предыдущую жизнь я игнорировала.

        Однако «научной» статьи не получилось. Не умею я, наверно, обобщать, делать выводы о других, да и, возможно, бессмысленно это – претендовать на умение анализировать чужие жизни, если в своей – поле непаханое. «Все мы великие стратеги, пока нет поля боя», засыпая, сказал мне вчера восточную мудрость муж – на мою очередную попытку философствовать абстрактно о глобальных вещах.

        Поэтому это никакая это не статья, а очень личный рассказ о том, как бывает в жизни. А посему буду честна, пишу исключительно о том, как я шла к своим выводам о жизни и об отношениях, а точнее о собственных шишках, набитых методичными ударами о бетонные стены подвала, в котором долго-долго жила моя душа, думая, что это дворец.

        Итак. До восемнадцати, а может даже до двадцать одного я была бесповоротно и фундаментально убеждена в том, что мужчина должен быть один единственный и на всю жизнь.

        Мои родители, прожившие больше 20 лет в браке, были единодушны и счастливы всю жизнь (как минимум мою жизнь, чему я была очевидцем). Это удавалось им просто, без изысков, всплесков и театральных сцен. А потому, даже будучи достаточно популярной среди юношей 21-летней барышней, я продолжала активно отстаивать перед многочисленными поклонниками, на форумах и в ЖЖ позицию о том, что «секс может быть только после свадьбы».

        Несмотря на мою самоуверенность и активность, мои речи регулярно наталкивались на циничные издевательства, постоянные насмешки и упреки. А я их только ещё больше искала, чтобы с удовольствием парировать. Мне нравилось быть «героиней», верной своему идеалу, но…

        Откуда-то всегда появляется в абсолютных вещах это неумолимое «но». Постепенно в спорах, порой до хрипоты, обид и слез, вера в эту простую, с молоком матери впитанную аксиому – о чистоте и стойкости отношений между мужчиной и женщиной – начала ослабевать.

         И как-то незаметно, не подтвержденная иными догматами кроме собственного (и родительского, конечно) убеждения в том, что это правильно, почти совсем иссякла...

       ...

    Читати далі » прочитати
    РОЗДІЛ: Сім'я - особистий досвід || ОПУБЛІКУВАВ: bashtanka | 24.10.2011

     

    Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

     

           



    Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz