|
Указом Президента України від 15 липня 2022 року №498 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Андрій Валерійович СОРОКАЛЄТОВ посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
15 березня 2024 року ТВО начальника Баштанського РТЦК та СП Леонід ДОНЧЕНКО, у присутності особового складу передав орден, яким посмертно нагороджено Андрія СОРОКАЛЄТОВА, його дружині, Інні Олександрівні, та дітям - Данилу та Ярославу.
Потім було оголошено хвилину мовчання у пам’ять про усіх захисників, які загинули у боротьбі за незалежність України.
ПРО ГЕРОЯ-ЗЕМЛЯКА ІЗ СЕЛА НОВОПАВЛІВКА БАШТАНСЬКОЇ ГРОМАДИ
 Андрій СОРОКАЛЄТОВ народився 10 грудня 1990 року в м. Сміла Черкаської області. У 2000 році переїхав у село Новопавлівка до бабусі і закінчив у 2008 році місцеву школу.
У 2009 році був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України (до н/ц «Десна»). Проходив службу в 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців (в/ч А2167).
Після армійської служби, у 2010 році, одружився. Через рік кохана дружина Інна народила синочка, якого назвали Данилом.
Проживали деякий час у Миколаєві, а у 2013 році переїхали до Новопавлівки.
З березня 2015-го і протягом року був мобілізований до 72-ої ОМБр, захищаючи на Сході суверенітет та цілісність України у боротьбі з російським агресором.
У липні 2015 року народився другий син, якого назвали Ярославом.
Андрій був майстром на всі руки. Одразу брався за будь-яку роботу і виконував її на відмінно.
У перший день російського широкомасштабного вторгнення в Україну одразу став на захист Батьківщини. У лавах 36-ої бригади морської піхоти три місяці мужньо боронив рідну країну від російського загарбника. У травні підрозділ Андрія виконував бойові завдання в Миколаївській та Херсонській областях.
27 травня 2022 року молодий захисник загинув у бою між населеними пунктами Білогірка та Лозове Херсонської області...
Згорьована дружина Інна написала: «Шукала тебе, мій Всесвіт, надіялася до останнього. Знайшла нарешті... Але ти героїчно загинув. За що нам таке горе?! Скільки ще було планів, жити і жити… Ти не побачив як синочок навчився їздити на велосипеді, так хотів тобі похвалитися… Так боляче…Як тепер жити без тебе не знаю… Все нагадує про тебе.. Кохатиму вічно…»
Вічна пам'ять мужньому захиснику Андрію СОРОКАЛЄТОВУ!
Дякуємо йому за те, що до останнього свого подиху боронив рідну землю.
Слава Україні!
Героям Слава!
| 
