Вони бачили зміну епох та державних устроїв, були свідками
історичних подій і досі живі. У столиці нарешті оголосили пам’ятками
природи місцевого значення 7 вікових дерев - серед них двохсотрічні
ясені, з заповідника "Софія-Київська", п’ятсотрічний дуб та кілька
верб-довгожительок. Володимир Борейко (директор Київського еколого-культурного центру):
“Треба не тільки брати під охорону. Треба вішати знаки, треба ставити
огорожу і, головне, лікувати дерева. Бо 2/3 дерев, які ми знайшли, що є
вже під охороною, потребують лікування“.
Життя багатовічних велетів важко назвати безпечним - окрім комах та
екології їм допікають люди. Приміром п’ятсотрічна липа Петра Могили, що
росте поблизу фундаменту Десятинної Церкви на Андріївському узвозі,
зусиллями вандалів свого часу перетворилася на смітник. Володимир Борейко (директор Київського еколого-культурного центру):
“Зняли з гілок два мішки всіляких тряпок і десь отаку велику гірку
витягнули пляшок, шприців і всілякого сміття з цього дупла. Дупло
зацементували і добилися від Черновецького, щоб це дерево взяли у
велику таку огорожу. І ось зараз через цю огорожу ніхто не
перестрибне“.
На щастя є і свідомі. Мешканці одного зі спальних районів вже кілька
поколінь поспіль воюють за своє унікальне дерево - сімсотрічний дуб
Крістена. Олександр (киянин): “Цей дуб, йому вже
700-800 років. Коли тут будівельники були – його навіть не рухали.
Раніше він роки зо два взагалі листя не випускав, а зараз - прекрасне
листя, дуже приємно дивитися на нього“. Світлана (киянка): “Ми дізналися, що навпроти
наших 16-поверхових будинків планується побудувати три 25-поверхові
будинки, а там прекрасний парк. І ось ми зараз збираємо підписи,
боремося за те, щоб взагалі якнайменше дерев зрубували, особливо ось
там, де це дерево“.
Зараз у Києві охороняються вже близько 50 місць, де ростуть вікові
дерева. Насправді таких велетів набагато більше, зокрема у Конча-Заспі,
біля Видубицького монастиря та Покровської церкви.
