|
Історія
переносить нас в часи до нової ери за
майже 900 років до Різдва Христового.
Пророк Ілля
іменується фесвітянином ( за назвою міста, з якого походив).Єдина іудейська
держава на ту пору розділилась: південна частина з столицею Єрусалим і північна
з столицею Самарія. Служіння пророка Іллі відбувається переважно в північній
частині за царювання царя Ахава. Північна держава Ізраїль через духовний упадок
схилялась до занепаду. Ось у цей час до свого служіння був покликаний Пророк
Ілля. Своїм полум’яним закликом пророк закликав до оновлення життя.
Харектеризуючи в його в цілому, можна сказати: «Життя його було блискавичним».
В один із сонячних днів він несподівано
з»являється в столиці і рішучим кроком іде до царя відступника, який
запроваджував ідолопоклонство. Незвичайний вигляд привертав увагу: босий, з
довгим волоссям на голові в грубому плащі з верблюжої шерсті з шкіряним поясом,
в руках висока палиця.
Зустріч була
короткою. «Живий Господь Ізраїля, - промовив Ілля, - За гріхи ці роки не буде
ні роси, ні дощу. Хіба що тільки по моєму слову.» Сказавши це відійшов з міста
зовсім. На деякий час Ілля зупиняється біля потоку Хорафа. Між тим вирок Божий
набуває сили: спека починає сушити землю, потік висихає.
Ілля покидає
межі Ізраїля і поселяється в Сарепті. В домі де поселився Ілля по даються Божі
благословення. В цей час цар , стривожений станом справ в державі, шукає
зустрічі з пророком. Ілля сам з’являється і до кінця розкриває причини
трагедії. Цар із своїм домом впав в ідолопоклонство, і народ наслідуючи приклад
царя, дійшов до загрозливої розбещеності, що поставило на грань існування
держави. Пророк ставить умови: перевірити істинність батьківської віри і
ідолопоклонства.
На горі
Карміль були поставлені два жертівники: біля одного з них був Ілля, а біля другого – ідольські жреці.
Умовою пророка Іллі було те, що він принесе жертву Богу, а ідольські жреці
принесуть жертву ідолу. І при цьому ніхто не повинен запалювати вогонь на
жертівнику. Істинність віри повинна виявитись в тому, що Бог сам зішле вогонь.
При всьому
своєму суворому вигляді Ілля благородний – він пропонує жрецям розпочати
першими свої моління. І як треба було чекати, їхні зусилля були марними.
Наступає черга Іллі. Він молиться сходить вогонь з неба, який спалює жертву
принесену Іллею.
Бачачи це,
народ приносить покаяння, падає на коліна, прославляє істинного Бога. Ілля
торжествує – мета його життя досягнута. Бог дарує землі рясні дощі і життя
оживає.
Далі ми бачимо Іллю на Синаї.
Подібно Мойсею він сподобляється слави Божої і знову продовжує служити Богові і людям.
Незвичайний
був кінець його життя. Як переповідає Біблія,
він на вогненній колісниці був взятий на небо.
І в теперішній час, коли люди поклоняються ідолу
гордині, комфорту ми бачимо і наслідки: для зручності в житті люди не заводять
дітей, а скільки дітей позбавлені батьківської ласки, скільки пристарілих
доживають віка без уваги і любові дітей. Предметом стурбованості є те,
що наповнює сучасну людину псевдокультура (лжекультура), відбувається
розшарування людей на багатих і бідних, набирає обертів жадоба до грошей, а
значить поклоніння «золотому тільцю».
В найтяжчі
хвилини випробувань пророка Іллі йому було звіщено, що є сім тисяч, які не
поклонилися перед ідолом. Так і в наш час можна св’ято вірити, що не всіх
захопила лихоманка ідолослужіння і що Бог буде воздвигати і в нашому народі
людей, які вогненним словом будуть відвертати людей від ідольської омани.
| 
