Баштанка.НЕТ

Сб, 20.04.2024, 12:30

Вітаю Вас, Подорожній | RSS

РеєстраціяВхід

 
Головна сторінка Баштанка.НЕТ
Меню сайту

Категорії  СТАТЕЙ

Влада, установи
Плющівська сільська рада
Історія
Громада
Люди
Освіта, культура, медицина, спорт
 
Форма входу
E-mail:
Пароль:

Зверніть увагу!
Сьогодні відвідували сайт:

 
Оновлені теми на форумі

  • Норковые шубы от клер
  • Медичний Центр Здоров'я
  • Квитки на автобус по Україні, Польщі та Європі
  • Професійний друк
  • Запрошуємо на онлайн навчання в школу ITStar
  •  

    ВИПАДКОВІ ФОТО:

    День міліції:

    Фотографія 7:

    _-2:

    Конкурс "А я - україночка":

     

    Головна » Статті » Плющівська сільрада » Люди

    Осінь золота – золоті літа

       Серед безмежних степів простяглося невелике село Плющівка – маленький оазис нашої Баштанщини. В’ється змійкою стежка, по якій котиться-біжить велосипед з двома молодятами. Високий, стрункий парубок Микола Кончин везе чорнооку плющівську красуню Інну Пивоварову, щоб познайомити з батьками та просити їх благословення на шлюб. Це було 50 років тому. А нині, в ці теплі жовтневі дні Микола Гаврилович та Інна Іванівна Кончини відзначають золоте весілля.
        Микола Кончин родом з с. Привільне. Після закінчення Новобузького педучилища його призначили вчителем математики і фізики в Плющівську семирічну школу. Там і познайомився з Інною. Потім його перевели в Єрмолівську семирічну школу. Згодом молодята і побралися, зареєструвавши шлюб у Єрмолівці. А незабаром Миколу призвали до лав Радянської Армії. Молоде подружжя вже мало маленьку донечку Тоню.
       Діждалася коханого Інна із армії і колесо долі закрутилося далі. З 1963 по 1966 р.р. Микола Гаврилович працював вчителем фізкультури в Добренській середній школі. Сім’я поповнилась ще однією донькою – Галинкою. Інна Іванівна оберігала сімейне вогнище, ростила доньок, а Микола Гаврилович заочно вчився в Миколаївському педагогічному інституті й отримав диплом вчителя математики. Завжди з теплом згадує своїх перших наставників, вчителів з великої літери, майстрів своєї справи Клавдію Григорівну Стафідову, Тихона Семеновича Лелеко, Тамару Григорівну Кузьміну.
        У 1966 році Миколу Кончина призначили  директором Єрмолівської семирічної школи. Подружжя жило, як усі, тримало чимале господарство, ростило дітей. Інна теж не могла сидіти без діла й пішла працювати до сільської бібліотеки. Потім закінчила курси продавців, Миколаївський ко-оперативний технікум.
        Доля кидала молоде подружжя Кончиних із села в село. А в 1970 році Миколу Гавриловича призначили лектором, заступником, а пізніше завідуючим відділом пропаганди та агітації Баштанського райкому КПУ. Жителі району добре пам’ятають його на цій посаді. Адже їздив по трудових колективах, відповідав за роботу шкіл району, відділу культури. Жив проблемами і радощами багатьох людей, завжди допомагав, чим міг. Тож сьогодні йому не соромно дивитися людям у вічі.
        Микола Гаврилович Кончин загалом відпрацював 50 календарних років і свою трудову діяльність закінчив у 2008 році в Баштанському ПТУ-9, де викладав фізику, а потім математику. В Інни Іванівни з 1970 року і до пенсії один запис в трудовій книзі – продавець Баш-танського райунівермагу.
        Микола Гаврилович – інтелігентна, чесна, відкрита й добропорядна людина. Така йому дісталася й дружина. Правду кажуть, що Бог парує. За всі 50 років вони не лише не крикнули один на одного, а й слова поганого не сказали. Багато хорошого хочеться сказати про цих дорогих нам людей. Це – приклад справжньої любові, вірності, людяності, трепетного ставлення до дружини, до матері. Як і 50 років тому, Микола Гаврилович та Інна Іванівна ніжно ставляться один до одного. Хоч роки постаріли їх зовні, але в душі живе весна і пісня про лебедину вірність – саме про Кончиних. Батьки навчили їх бути мудрими, доброзичливими, допомагати тим, хто потребує підтримки в скрутну хвилину, не бажати зла нікому. Такими Кончини виховали і своїх доньок. Вони давно вже мають свої сім’ї, дорослих дітей і навіть онуку. А бабуся Інна та дідусь Микола – правнучку.
        Кожна людина має прожити своє життя так, щоб їй не було соромно за прожиті роки. Саме це можна сказати про родину Кончиних. Хай і надалі усміхається вам доля, шановні Миколо Гавриловичу та Інно Іванівно. Живіть довго-довго, бо у такої любові, як у Вас, старості не буває.
    Минуло вже піввіку
                      з того часу,
    Як в вашому житті
                цвіла весна.
    І скільки прожито,
             і пережито разом,
    І скроні побілила
                          сивина.
    А в двері стукає ласкава                          
                            осінь –

    Багата, щедра,
                 справді золота.
    Як нагорода за любов
                          і мудрість,
    За Ваші впарі
                     прожиті літа.
    Світлана КОМЯКОВИЧ.

    Категорія: Люди | Опублікував: bashtanka (09.11.2009) | Автор: Редакція районної газети

    ПОШУК за ключовими словами (тегами): золоті літа, село Плющівка, Баштанщина, Осінь золота, Кончин
    Всього коментарів користувачів сайту: 0

    Ваш коментар до публікації:
    (можна через соцмережі та акаунти у "Фейсбук", "Гугл" та ін.)

    ComForm">
    avatar
     
     

    НОВІ КОМЕНТАРІ ДО НОВИН ТА СТАТЕЙ сайту Баштанка.НЕТ:

     

    Щоправда, таки декілька ворожих куль прошило стаканчик-кав'ярню...

    Завтра у місті Баштанка відбудеться відкриття пам'ятної дошки Сергію Семеліту.

    На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.



    Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

     

           

    Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz