| Меню сайту |
|
|
 |
|
Категорії СТАТтЕЙ |
|
 |
| |
| Форма входу |
|
|
 |
|
Зверніть увагу |
Сьогодні відвідували сайт:
|
 |
|
 |
|
 |
|
| Головна »
Статті »
Різне: новини, робота, поради, відпочинок, цікаве |
|
В розділі матеріалів: 1005 Показано матеріалів: 571-585 |
Сторінки: « 1 2 ... 37 38 39 40 41 ... 66 67 » |
Как только мы заболеваем – сразу же идем к врачу за рецептом, или же в
аптеку за лекарствами. Но задумываемся ли мы хоть иногда: чем лечатся
там, где нет аптек и квалифицированных врачей? Какое лечение более
эффективно? Описанные ниже «рецепты» вероятно, вас удивят, а с
применением некоторых вы, возможно, сталкивались, не зная об их пользе .
|
Дехто вважає,що завдання написати ювілейний нарис, зарисовку чи навіть
фототекстівку про якусь людину не є для журналіста занадто обтяжливим.
Описав життєвий шлях ювіляра, назвав позитивні риси характеру, розповів
про добрі діла і помисли, побажав всього найкращого в подальшій
діяльності - і, вважай, стаття готова…
Але насправді це не
зовсім так. Зараз не тільки нариси, присвячені окремим ювілярам, а
просто позитивний відгук про людину, надрукований в газеті, викликає
інколи неоднозначну реакцію. Одні висловлюють своє негативне
ставлення до написаного при зустрічах, інші телефонують: "І кого ж ото
ви в газеті надрукували? Та у неї (чи у нього) такий сварливий характер!
А з скількома людьми він (вона) перелаялися! І в сім`ї у них не все
ідеально. А отой скнара, той бюрократ, а той розпусник, той гультяй… А
ви про них в газеті пишете." Про подібні ситуації доводиться чути
від колег, траплялись вони і в мій творчій практиці. Пригадую, як в
середині дев`яностих років газета надрукувала фото механізатора одного з
сільгосппідприємств, відзначивши його багаторічний досвід роботи і те,
що в ці дні "він по- ударному трудиться на оранці зябу,виконуючи денні
норми на 115-120 відсотків."А через деякий час при зустрічі керівник
підприємства зауважив, що знімка того механізатора в газету давати не
слід... ...
|
До конца года МВД России пообещало поставить на двух федеральных трассах России
уникальные алколазеры. Эти приборы позволят гаишникам дистанционно
«видеть» пьяных в салоне движущихся автомобилей, причем вне зависимости
от скорости и погоды. Пьющие водители уже насторожились: обмануть прибор
не помогут ни жевательная резинка, ни кофейные зерна, ни трехслойные
стекла.
Мечта
вычислять пьяных водителей на расстоянии у гаишников появилась
несколько лет назад. Как рассказали «Известиям» в петербургской компании
«Лазерные системы», еще в 2009 году они показали на выставке в
Ганновере работающий прототип алколазера. В 2010 году прибор
презентовали на российской выставке вооружения «Интерполитех», где его
заметили представители МВД.
— Руководство МВД собиралось применять для борьбы с пьянством на
дорогах финский метод — тормозить поток автомобилей и проверять всех
подряд, — объяснил начальник Центра оперативной криминалистической и
поисково-досмотровой техники НПО «СТиС» Александр Романов. — Когда
появился алколазер, тактику работы решено было изменить.
В том же году МВД объявило конкурс ценой 24,6 млн рублей на
разработку системы дистанционного контроля содержания паров алкоголя в
салоне автомобиля. Заказ выиграли «Лазерные системы»... ...
|
Начиная писать эти строки, я думала, что буду писать умную статью об
отношениях мужчины и женщины в современном обществе, о том, какие
причины мешают, на мой взгляд, людям быть не просто вместе, но быть
счастливыми друг с другом, наполняя жизнь своей половинки радостью.
Знание это стремительно и ясно пронзило меня в тот момент, когда я
обратила свое лицо на мгновение к Богу и мне приоткрылись Истины,
которыми пропитан этот мир, но которые всю свою предыдущую жизнь я
игнорировала.
Однако «научной» статьи не получилось. Не умею я, наверно, обобщать,
делать выводы о других, да и, возможно, бессмысленно это – претендовать
на умение анализировать чужие жизни, если в своей – поле непаханое. «Все
мы великие стратеги, пока нет поля боя», засыпая, сказал мне вчера
восточную мудрость муж – на мою очередную попытку философствовать
абстрактно о глобальных вещах.
Поэтому это никакая это не статья, а очень личный рассказ о том, как
бывает в жизни. А посему буду честна, пишу исключительно о том, как я
шла к своим выводам о жизни и об отношениях, а точнее о собственных
шишках, набитых методичными ударами о бетонные стены подвала, в котором
долго-долго жила моя душа, думая, что это дворец.
Итак. До восемнадцати, а может даже до двадцать одного я была бесповоротно и фундаментально убеждена в том, что мужчина должен быть один единственный и на всю жизнь.
Мои родители, прожившие больше 20 лет в браке, были единодушны и
счастливы всю жизнь (как минимум мою жизнь, чему я была очевидцем). Это
удавалось им просто, без изысков, всплесков и театральных сцен. А
потому, даже будучи достаточно популярной среди юношей 21-летней
барышней, я продолжала активно отстаивать перед многочисленными
поклонниками, на форумах и в ЖЖ позицию о том, что «секс может быть
только после свадьбы».
Несмотря на мою самоуверенность и активность, мои речи регулярно
наталкивались на циничные издевательства, постоянные насмешки и упреки. А
я их только ещё больше искала, чтобы с удовольствием парировать. Мне
нравилось быть «героиней», верной своему идеалу, но…
Откуда-то всегда появляется в абсолютных вещах это неумолимое «но».
Постепенно в спорах, порой до хрипоты, обид и слез, вера в эту простую, с
молоком матери впитанную аксиому – о чистоте и стойкости отношений
между мужчиной и женщиной – начала ослабевать.
И как-то незаметно, не подтвержденная иными догматами кроме
собственного (и родительского, конечно) убеждения в том, что это
правильно, почти совсем иссякла... ...
|
...Врачи и специалисты в области социальной психологии по всему миру
бьют тревогу. По данным Всемирной организации здравоохранения, каждый
4-5-й житель Земли подвержен психическим расстройствам. И дело не только
в том, что люди страдают от кризиса, лишаются работы, теряют жильё,
накопления. Нагрузку на человеческую психику усугубляет телевидение,
обрушивая на нервы зрителей нескончаемые потоки насилия и крови...
|
Місто Баштанка святково прикрашене національними прапорами. Зранку
з гучномовців звучать вітання мешканцям міста та гостям з 19 річницею
Незалежності України, вони чергуються українськими піснями та мелодіями.
На площі перед РБК грає оркестр духових інструментів
9.00 – Біля міської ради збираються представники громадськості, організацій та підприємств, політичних партій, керівники району.
9.20 – Святкова колонна на чолі з керівниками району від міської ради
вирушає до пам’ятника синам Баштанської республіки та до погруддя
Т.Г.Шевченка, де покладаються квіти та проводиться захід до Дня Прапора з
врученням паспортів.
9.50 – Святкова колона вирушає до місця проведення урочисто – святкового
дійства з нагоди 19 річниці Незалежності України, до РБК
При вході до РБК – розтяжка з написом «Вітаємо з 19 річницею Незалежності України»
- Зліва від входу розміщена торгівля (соки, води, морозиво, тістечка) В фойє РБК – оглядова виставка самодіяльних художників міста та
виставка витинанок члена обласної спілки художників «Прибужжя» Олени
Козявко.
Сцена святково оформлена: жовто-блакитні стрічки перетинають сцену з
ліва на право. Де закінчуються стрічки закріплено герб та гроно калини.
- В запису звучать українські пісні, мелодії. Учасники та гості займають місця в глядачевій залі.
10.00 – Звучать урочисто – святкові фанфари (Початок пісні «Україна» Тараса Петриненка)
Диктор:
Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Зветься величаво – Україною,
Земле зачарована моя.
Нині свято нашого народу.
Свято України, її роду!
Муз. фон. Завіса відкривається ...
|
07.05. 2010р. Баштанський РБК
14.00 – 14.55 – На площі перед РБК грає оркестр духових інструментів
В фойє РБК розгорнута виставка дитячих плакатів та
картин самодіяльних художників клубу «Джерело» РБК, присвячена 65-й
річниці Великої Перемоги в ВВВ.
14.30 – 15.00 – В глядачевій залі демонструються документальні кадри про Велику Вітчизняну війну, про Перемогу, визволення сіл та міст від фашизму.
15.05 – Звучить в запису приспів і куплет пісні «Поклонимся великим тем годам»
На авансцену піднімаються люди різних поколінь з квітами.
Наближаються до встановленого макету Вічного вогню. Юнак запалює
вогнище, люди покладають квіти. (Козявко О.М. з сином, Коваленко В. із
донькою)
Диктор: Народу мир потрібен, як вода, як хліб і сіль,
Прокопів І. І він його доб’ється.
Ганьба і смерть тому, хто напада,
І вічна слава тим, хто не здається.
65-ій річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років присвячується!
Завіса відкривається
Задник сцени оформлений декоративними деревами, які
пересікає символічна дорога життя, по центру поляна для відпочинку,
лавки. Над авансценою «65» в обрамлені гвардійських стрічок, внизу по
центру встановлено макет Вічного вогню.
Іде театралізована композиція проводів юнаків до армії:
грає духовий оркестр «Прощание славянки»
муз.В.Агапкіна,(кер.О.Вінницький) дівчата, жінки та діти прощаються з
юнаками, які йдуть до лав радянської армії, з’являється командир,
юнаки з рюкзаками шикуються в шеренгу і покидають сцену з командиром.
Проводжаючі вслід махають хустками, хтось втирає сльози. Діти біжать
слідом потім повертаються до мам і йдуть за куліси. Дві Жінки йдучи
ведуть розмову.(Онишко З., Гончар А.)
1 – Ось і провели ми синів наших до армійських лав, і як то воно там у них складеться.
2 – Та все буде добре, не сумуй, головне, щоб мир був на землі.
1 – Так, це головне, змужніють наші сини і повернуться додому, до праці на землі. ...
|
ВЕДУЧА. Сьогодні ми хочемо поговорити про нашу Україну, українську мову. Мова кожного народу неповторна, українська мова - одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Не запозичена, не вкрадена ніким. Нізвідки не привезена, а наша Співуча мова, житиме віки.
Кожна людина завжди з великою любов'ю і душевним
трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То
вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато,
бабуся, дідусь, сестри, брати. І якщо скласти маленькі батьківщини
кожного з нас - вийде наша велика держава Україна. Що таке Україна?
Україна - це наша земля, рідний край, наша країна з
багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, і
зрозуміло, мудрими, талановитими людьми. Це велика держава, і живуть у
ній різні люди. Крім українців, нашу землю населяють люди інших
національностей. Серед них росіяни, білоруси, поляки, чехи, молдовани,
євреї, румуни, греки. І всі вони знайшли в нашому краї свою батьківщину,
називають матір'ю соборну і суверенну Україну.
Україна - це історія народу, який протягом багатьох
віків боровся за свою свободу і незалежність. Це його славні лицарі
Петро Сагайдачний, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, Максим Залізняк,
Іван Мазепа, Устим Кармалюк та багато інших, які віддали своє життя за
щастя народу. Це й такі відомі всьому світові діячі української
культури, як Т. Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Олександр
Довженко, Марія Заньковецька, Микола Лисенко... ...
|
Звучить мелодія пісні "Україна" Тараса Петриненка або
інша урочистого звучання, потім мелодія стишується, виходять ведучі -
три дівчини.
Вед. 1:
Уже зоря нової ери сяє
І таємничо манить і зове!
Старе так важко відмирає
Та в муках родиться нове!
Ще розумом збагнуть не в змозі -
Душею вже рвемось в політ,
Вже стоїмо реально на порозі -
Дверей відкритих в Новий світ !
Вед. 2:
Так! Так! Людство стоїть на порозі формування нової раси,
нової цивілізації. Народжується новий світ-здоровий, чистий,
життєрадісний, справедливий. " Кінець світу" настане лише для тих, хто
не здатний очиститися й трансформуватися для нового життя. А нові люди
вже присутні серед нас, їх ще мало, але з кожним днем їх ставатиме
більше, вони шукатимуть таких самих нових людей. Чисте прагнутиме до
чистого
Вед. 3:
І сьогодні, коли ми відзначаємо 12 роковини незалежності
нашої держави, маємо усвідомити, що в Україні вже відбувається добір
нової раси. Криза в Україні лише прискорює цей процес. Вона так нас
"притиснула до стіни" , що просто не лишила нам інших варіантів
порятунку. Наше завдання полегшити муки народження нової цивілізації,
сприяти переходу на вищий еволюційний рівень не лише України, а й всього
світу, адже центр світових перетворень поступово зміщується в Україну... ...
|
Баштанський Районний Будинок культури
13.00 – на площі перед РБК грає оркестр
духових інструментів. В фойє РБК розміщена виставка
декоративно-прикладного мистецтва «Творчість юних, тобі Україно» БДЮТ
Сцена прикрашена українською символікою ( герб, прапор, рушники)
13.45 – в глядачевій залі звучать в запису українські мелодії та пісні
14.00 – фанфари
Основна завіса закрита
Диктор – Тобі найкращая перлина
Моїх розбуджених надій,
Тобі, що звешся Україна
У цей життєвий буревій,
Тобі, що постаті козачі
Для нас змальовуєш щодня,
Ми шлем привіт й бажаєм вдачі,
У сяйві сонячного дня!
Основна завіса відкривається на сцені оркестр духових інструментів
(без оголошення)
№ 1 – С.Бувайло марш «Запоріжська січ» - грає оркестр духових інструментів
Вихід ведучих:
1 - Доброго дня, дорогі друзі, пані та панове! Доброго здоров’я в цей літній сонячний день і на всі ваші літа!
2 - Доброго вам настрою шановні жителі
Баштанщини напередодні Українського загальнодержавного свята – 15-ї
річниці головного Закону України!
|
Всемирная организация здравоохранения предупреждает – излучение
сотовых телефонов, вероятно, провоцирует развитие раковых заболеваний.
Речь идёт о злокачественных опухолях мозга – глиомах, а также доброкачественных, но опасных невром слухового нерва...
|
Азербайджанський білосніжний дует підкорив Європу: Нігяр Джамал і Ельдар Гасімов
Усі чекали несподіванки - усі її і отримали. Азербайджан тріумфував на
Євробаченні -2011, а наша Міка Ньютон ну дуже несподівано майже засіла у
призерах.
Яскравих
моментів на німецькій сцені було до схочу. Щоправда, після Вєркі
Сердючки та "орків" із Норвегії Європу мало чим здивуєш.
Міка Ньютон взяла менше співом, а більше піском
|
Ну что, поговорим про светодиодные лампочки? А то вокруг них
последнее время столь много шума, в котором столь мало смысла...
впрочем, неудивительно: как обычно, шум производится людьми, не
видевшими ничего из обсуждаемого даже на витрине.
Как немногие из вас в курсе, некоторое
время тому назад я довольно внимательно изучил несколько десятков
светодиодных лампочек всех существующих «бытовых» форматов и разных
производителей — как брендов типа Philips и General Electric, так и
китайских или тайваньских OEM-производителей. Под бытовыми форматами
имеются в виду, в первую очередь, винтовые патроны E27, потолочные лампы
MR16 с цоколями GU5.3 и GU10, а также «трубки» T8 с цоколем G13.
Рассматривались только лампы с небольшим (1—9 штук) количеством
мощных (1—5 Вт) светодиодов. Лампы системы «ёжик», собранные из
нескольких десятков маломощных светодиодов, большого интереса не
представляют — они сравнительно дёшевы и любимы китайцами, но ненадёжны... ...
|
|
|
 |
|
 |
|
Згідно
Правил
адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах. |
|