|
Очі кольору весняної води, щира дитяча усмішка та плавна приємна вимова… Таким є штаб-сержант Олег Васильович, позивний якого «Чорний». Але від нього несе таким світлом, що важко повірити, що цей позивний про нього, мабуть, хлопці просто пожартували, назвавши його так.
Життя Олега можна розділити на певні 10-річні цикли, кожен з яких мав свої особливості та уроки. Перший цикл – школа в місті Долинська на Кіровоградщині, а потім навчання у Бобринецькому сільгосптехнікумі. Проте професія організатора виробництва так й не прижилася у його серці, натомість строкова служба в армії стала важливим етапом: командир 152-міліметрової гаубиці Д-20 згодом використав свої знання на полі бою.
Десять років після армії Олег служив пожежником у ДСНС. Щоденна боротьба з вогнем, де він не тільки рятував життя, але й гартував силу волі та витримку, зробила його тим, хто завжди виходить з будь-якого пекла.
Третій цикл у житті Олега був кардинальним: переїзд до Києва, зміна професії та особистих обставин. У столиці він знайшов любов – Наталю, працівницю сфери освіти, разом вони виховують двох синів: старшого Назарчика та малюка Артема.
Його захоплення стало професією – Олег із задоволенням займався виготовленням корпусних меблів. «Часто, бувало, сиджу за комп’ютером, створюючи новий дизайн меблів, так захоплюся, що й лік часу втрачу, аж доки дружина мене силоміць звідти не вижене», – згадує Олег з усмішкою. Замовники цінували його підхід, кажучи, що не підуть до інших виконавців, чекатимуть його повернення з фронту.
Коли почалася війна, Олег відвіз родину до батьків у Долинську та, як багато хто з нашої бригади, добровольцем пішов захищати Україну. Його досвід став у нагоді – одразу був призначений командиром міномета. «Армійський досвід тут знадобився, – каже «Чорний», – принцип дії, прицільні пристрої у гаубиці та міномета схожі. А от що не схоже – це стосунки між людьми, унікальне відчуття ліктя, дружної команди».
Зараз штаб-сержант Олег Васильович – командир взводу мінометної батареї. Його підрозділ вже випустив понад 1000 снарядів, багато з яких влучили у склади БК, живу силу та укріплення ворога. Він вмілий воїн, але головне – людина світла, яку підтримують родина та побратими.
Хочеться вірити, що ця війна не стане черговим 10-річним циклом у його житті. Ми всі прагнемо швидше здобути перемогу, а з такими воїнами, як «Чорний», це неодмінно станеться. Перемога буде за нами!
| 
