Осінній день…. Сьогодні тепло, як для осені, і сірувато – блакитне небо зовсім не сумне і приємний шелест жовтого листя підіймає настрій. Я йшла парком і милувалася жовтнем. Почувши, що хтось мене позвав,- я оглянулася. До мене підійшов мій знайомий, якого , десь з місяців шість, не бачила. Привітавшись один до одного, ми пішли разом по парку , розмовляючи про буденне життя. Мій знайомий був високого зросту чоловік, років шістдесяти, але вигляд був у нього охайний і солідний, бо в минулому він займав керівні посади. Його слова були спрямовані на особисту проблему, яка тривожила на цей час. Бо одинокий він у свій квартирі, і дні стали однакові і невеселі. І мав він, колись, коханку і був одружений два рази, та все якось десь пропало , як наче і не було. Начебто не було цих жінок, бо зараз така сіра самотність, що нічого не радує. Все провалилося у бездонну яму, яка нагадує тільки про смуток у минулі дні. Не знаю,- сказав мій знайомий,- чи зможу ще знайти собі жінку для спокійного і впевненого життя. Зараз порядна людина в дефіциті. Він глибоко вдихнув повітря, і попрощавшись, пішов у комфортну квартиру із сумними стінами. А я все дивилася йому вслід і думала: Все мала ця людина, а тепер шукає подругу життя. Чомусь, думаємо, що будемо все життя молодими і гарними і ніколи не прийде старість. А от виходить, що старість треба відробити в молодості і зберегти коло себе тих, хто найдорожчий і найрідніший. Краще вчитися на чужих помилках,- подумала я, - і пішла, піднімаючи на мить, осіннє листя ногами ,відкинувши з думок, чужі, печалі…
Листопад 2014 рік.
Ця публікація з циклу "Один кадр реальності" мені сподобалася найбільше. Гарний сюжет - повчальний, філософський. Добре, що ви обрали подібний формат - невеликий за розміром. Він популярний серед населення, адже більшість не читає великі твори. Усе у дво- трихвилинному форматі. Цей формат нав'язали користувачам Інету наші соціальні мережі. Можливо про це напишу у наступній публікації свого блогу.
Думаю, що такі слова можна взяти за афоризми..... Хоча, пишу не для цього, а з надією, щоб хоча б одна людина задумалася над своїм життям сьогодні... На чужих помилках легше вчитися чим на своїх, але...... Так, ви праві, пане Василю, більшість читає короткі твори, бо в сучаснім світі обмаль часу...
Шкода, що обмаль часу не тому, що багато читаємо, спілкуємося по ділу, а що забивається наша увага та розум різного роду сміттям з ТБ, Інтернету та ін.
На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.
Згідно
Правиладміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.
