Блоги жителів міста Баштанка та Баштанського району Блог Ірини Пшиченко
 
Головне меню сайту
  НОВИНИ
  СТАТТІ
  БЛОГИ БАШТАНЧАН
  ФОТОАЛЬБОМ
  БАШТАНКА TV
  Пошук земляків
  Безкоштовні об'яви

  Проекти та важливі публікації
адмін | відгуки | обмін
Підприємства, установи:
- «Голос Баштанщини»: реклама та публікації
- Баштанський відділ поліції
- Університет «Україна» в м. Баштанка
- КП «Міськводоканал»
- Баштанське УЕГГ
- Управління статистики
- Фонд соцстрахування
- Баштанський РС ГУ ДСНС
- Відділ лабораторних досліждень
- Управління державного казначейства
- Управління Держпродспоживслужби

Баштанка та район є тут:
Баштанка на facebook  Баштанка на vkontakte Instagram Баштанка Баштанка в Однокласниках  Новини Баштанки та району в Твіттері

- сайт до 2007 року -


Переглядають сайт: 8
Незареєстровані: 8
Користувачі: 0

Пошук на сайті від Google

Зверніть увагу!
Тут може бути
Ваша реклама!

вхід на сайт

Персональний блог
Юлії Дубогрій [4]
Василя Гонти [30]
Оксани Смоли [9]
Олега Требуха [1]
Ірини Пшиченко [72]
Петра Войцехова [42]
Віктора Коваленка [244]
Михайла Данилюка [3]
Олександра Басенка [13]
Валентина Гриценка [27]
Олександра Процака [7]
Антоніни Заворотнюк [23]
Олександра Дорошенка [3]
 
Баштанка рекламна
 

» Усі блоги " » блог Ірини Пшиченко [ Додати запис до власного блогу ]

Хоча б не впасти в прірву. ( Психологічна замальовка)

Хоча б не впасти в прірву. ( Психологічна замальовка)
    
«Хоча б не впасти в прірву, де є темінь пустоти», - так часто думає людина, коли опиняється  в  життєвому безвиході. Буває,  особистість знаходиться в стані , коли життя стає нецікаве  і  крок до прірви зовсім вже близький.  Душа задає питання: Як жити?... Куди йти? Але людина не  знає, що її труднощі – це дароване долею випробування, яке треба пройти і не вертатися  назад.
   Всесвіт дає шлях випробування, після якого особистість стає на вищу сходинку свого розвитку, вона стає сильнішою, навіть мудрішою. Думаючи, що життя несправедливе , ми ж самі робимо себе жертвами обставин і жаліємо себе. Але насправді все  справедливо навколо нас. Те , що нас оточує ми заслуговуємо.
      Та , суспільство  відкидає свою провину, яка може тягнутися з минулого століття…. І той, хто знаходить  в собі сили йти вперед , вдосконалюючи себе і приймаючи свою долю, то  в серці вже не буде відчуватися страх, який породжує зневіру, а душа отримає радість, яку не передати словами…..  Якщо кожен із нас не складе свій особистий іспит , то життя буде розмальоване в депресію і розпач…
Січень 2015 рік

 
Крок з порога
 

Здається, Господи, мені,
що вже не має тої сили,
іти в реальному житті,
бо загубила білі крила.
Мені здається, що вже все,-
і головою вниз зі скелі,
а далі тьма чомусь пасе,
тяжка душа - важкі гантелі.
І у молИтві прошу так,
щоб витримати всю дорогу;
згортаю нерви у кулак,
                                і знову роблю крок - з порога…                        

Ірина Пшиченко


ПОПЕРЕДНІЙ - записи у блозі - НАСТУПНИЙ

Опубліковано: 28.01.2015
Розкажіть друзям про дану публікацію у блозі Ірини Пшиченко у соціальних мережах:

Всього коментарів: 0

Ваш коментар до публікації:
(можна через соцмережі та акаунти: "Фейсбук", "ВК", "ОК", "Гугл", "Яндекс" та ін.)
avatar
 

10 НОВИХ КОМЕНТАРІВ
ВІДВІДУВАЧІВ САЙТУ  ДО БЛОГІВ, НОВИН, СТАТЕЙ...

 



Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

 

         
 

Copyright MyCorp © 2006
Хостинг від uCoz