Хочеться, та не можна. ( Або один кадр реальності)
Леся дивилася на свого начальника і очі її горіли дивним світлом. Це світло було якесь магічне, але із жалем. Вона його кохала вже три роки. Відтоді, як він прийшов на посаду директора, Леся перестала спокійно спати. Та яке там спати: життя пішло не тією дорогою, не тим руслом.
Буйна фантазія молодої жінки розгоралася в серці: вона уявляла його обійми, поцілунки із присмаком солодощів, які могли запаморочити думки, сп’янити тіло. Мріялось, щоб цей мужчина був тільки її і дивився пристрасно , з любов’ю, лиш на неї…Можливо, вона віддала б півжиття, щоб сплелися їхні руки. Та насторога про те, що начальник був одружений, холодила душу, розривала думки, стискувала серце. Це неначе хвороба….А ліки де взяти? Де купити? Відповіді не знайти…
Так, він одружений…А сьогодні, з ніжністю, до нього простягнула руки рідна донька… Дуже хочеться бути разом з цим гарним чоловіком. Хочеться, та не можна…
Як наголошував у відео, обов'язково діліться власними публікаціями у соціальних мережах. По собі знаю - тільки-но скористаюсь опцією "Поділитися..." з друзями у Фейсбуці, ВКонтактє та Однокласники, кількість читачів новини або статті на нашому сайті удвічі чи утричі збільшується.
... проте це не гонитва за кількісними показниками, а бажання розповісти іншим про те, що для вас є цікавим та актуальним. Це я про свої публікації. У вашому випадку - ще й розповісти про власну творчість як поета та прозаїка.
0
