Блоги жителів міста Баштанка та Баштанського району Блог Ірини Пшиченко
 
Головне меню сайту
  НОВИНИ
  СТАТТІ
  БЛОГИ БАШТАНЧАН
  ФОТОАЛЬБОМ
  ФОРУМ
  БАШТАНКА TV

  Пошук земляків
  Безкоштовні об'яви

  Проекти та важливі публікації

Підприємства, установи:
- «Голос Баштанщини»: реклама та публікації
- Баштанський відділ поліції
- Баштанський відділ ДРАЦС
- Університет «Україна» в м. Баштанка
- Баштанське УЕГГ
- Управління статистики
- Фонд соцстрахування
- ДНЗ «Баштанський професійний ліцей»
- Управління соціального захисту населення Баштанської РДА
- Баштанський відділ УДМС (паспортний стіл)
- Центральна районна бібліотека
- Баштанський РС ГУ ДСНС
- Відділ лабораторних досліждень
- Управління державного казначейства
- Управління Держпродспоживслужби
- Баштанський РТЦК та СП
- КУ «Центр надання соціальних послуг Баштанської міської ради»


Переглядають сайт: 112
Незареєстровані: 112
Користувачі: 0

Пошук на сайті від Google

вхід на сайт

Персональний блог
Віктора Коваленка [297]
Василя Гонти [31]
Юлії Дубогрій [4]
Оксани Смоли [9]
Олега Требуха [1]
Ірини Пшиченко [72]
Петра Войцехова [42]
Михайла Данилюка [3]
Олександра Басенка [13]
Валентина Гриценка [27]
Олександра Процака [7]
Антоніни Заворотнюк [23]
Олександра Дорошенка [3]
Оновлені теми на форумі

  • Ремонт під ключ
  • регистрации в казино
  • Кто играл на Azino
  • Геологія ділянок в Києві
  • Як правильно грати на BetOn

  • » Усі блоги " » блог Ірини Пшиченко [ Додати запис до власного блогу ]

    Ми що родичі? (Або один кадр реальності)


          Аптека. Лютневий день. Ще зима не відступила, але сонце освітлює торгову залу аптеки, неначе на дворі весна або літо. Над дверима  задзвенів  дзвіночок, бо до аптечного приміщення увійшла літня жінка, невисокого зросту. Вона міцно тримала листок паперу, де не дуже зрозуміло, було написано перелік ліків, які треба було купити для лікування.
      Вона підійшла і простягнула свій листок паперу (зараз лікарі не пишуть рецептів, а так, - на листочку) і промовила тихим голосом, звертаючись до привітної молодої жіночки – фармацевта: мені по цьому списку, будь – ласка.
      Моложава пані взяла список, який був не дуже акуратно написаний  і швидко пройшлася очима по ньому.
    • Добре, зара всі ліки зберу в пакет, - треба зачекати хвилин п’ять.
    Жіночка –фармацевт  швидко зібрала весь асортимент лікувальних препаратів і тихо промовила : З вас сімсот шістдесят п’ять гривень.
     Літня жінка, тремтячими руками почала рахувати свої гроші  , а потім зі сльозами на очах вимовила: Ой, у мене не вистачає п’ять гривень. Що робити?
    • Чого Ви так нервуєте, - відповіла пані – фармацевт? Я за вас заплачу, так якось тихо і зовсім невимушено прозвучали її слова.
    • Ви що серйозно?
    • Так, я від чистого серця. Я  не обіднію, а вам буде менше мороки.
    • Може ми знайомі, або родичі? – Запитала покупець ліків.
    • Ні, ми не знайомі. Я просто вирішила це зробити і все. Вона простягнула пакет із ліками до немолодої жінки, ласкаво посміхнулася, побажала гарного дня і перейшла до іншого місця за стойкою, де підійшов юнак, щоб купити ліки.
     Літня жінка ще тридцять секунд стояла і не ворушилася. Вона не могла повірити, в те, що з нею відбулося,- було не в кіно, а в реальному житті. Жіночка непоспішаючи вийшла, але ніхто не бачив сльози у неї на очах, які були чи від здивування , чи від приємної несподіванки. Після  того, як немолода пані вийшла , дзвіночок  , як завжди задзвенів, неначе своїм звуком розкидав добрі спомини, нагадуючи людям про те, що добро можна роздавати всім, не замислюючись ,- чи знають про це люди чи ні….
    Березень 2016 рік
     
     Ми хочемо визнання від людей і їх похвалу. Але хіба люди можуть достойно оцінити , якщо самі грішні і часто слабкодухі? Достатньо, щоб  про добрі справи знав Господь і тоді, в майбутньому, Він може подарувати удачу, - Ірина Пшиченко.


    ПОПЕРЕДНІЙ - записи у блозі - НАСТУПНИЙ

    Опубліковано: 19.03.2016
    Розкажіть друзям про дану публікацію у блозі Ірини Пшиченко у соціальних мережах:

    Всього коментарів: 2
    avatar
    1
    1
    А в мене був такий покупець (царство йому небесне) д Боря Шамбара,залишився винен якось 10 коп таких очей розгубленних я ще не бачила я йому кажу не хвилюйтесь то небіда а він мені що ж це ти кожному так будеш гроші роздавать кажу перед вами мужчина залишив 25 коп якось зведу касу ніби вмовила пішов але через деякий час знову бачу його на порозі приніс 10 коп і каже копійка руб береже дякую А складніша ситуація була коли вранці прийшов незнайомий чоловік і попросив пляшку пива мовляв грошей нема а дуже зле треба сказати що довго просив не тому що мені шкода грошей а тому що це алкоголь якось неправильно це вже й не така необхідність пожаліла може й справді дуже погано але совість мене мучила ще довго поки не прочитала ось що всякому просящему у тебя давай блажен дающий по заповеди ибо он неповинен горе тому кто берет ибо если берет имея в том нужду то он неповинен а не имеющий нужди даст ответ зачем и на что он взял .
    avatar
    1
    2
    Кожній людині дається право вибирати:давати комусь гроші чи не давати, говорити або мовчати, допомагати або пройти осторонь...... І тільки час покаже правильність дій чи слів людини.....

    Ваш коментар до публікації:
    ComForm">
    avatar
     

    НОВІ КОМЕНТАРІ ДО БЛОГІВ, НОВИН, СТАТЕЙ:

     

    Щоправда, таки декілька ворожих куль прошило стаканчик-кав'ярню...

    Завтра у місті Баштанка відбудеться відкриття пам'ятної дошки Сергію Семеліту.

    На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.



    Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

     

           
     

    Copyright MyCorp © 2006
    Хостинг від uCoz