У вихідний день в Баштанці не дуже людно, майже порожньо. Люди не гуляють в парку і не зворушують ногами осіннє листя. В кав'ярнях не п'ють каву, бо їх у нас немає. Ніхто не милується початковою красою осені, бо її не помічають. Щоб примітити трішки позитиву у природи, треба бути самими позитивними в душі. У більшості народу осінь навіює відчуття печалі і суму. А у мене навпаки.... Хочеться говорити безкінечно про любов і пірнути у пристрасть прекрасних і ніжних почуттів, і писати вірші.....
Осінні дощ вже поливав асфальт.
Осінній дощ вже поливав асфальт,
від світла ліхтарів блищить дорога,
яка веде у парк, а тихий фальш
у листі шелестить, як та тривога.
Вона біжить до нього у дощу,
а він хоч ллє, але не заважає,
впустити думку,що давно люблю,-
вона тебе найперша обіймає.
При зустрічі цілує він в чоло,
шукають жадно поцілунки губи,
вона відчула пристрасті тепло,
а запах осені літає всюди...
2015 рік
Бажаю примічати гарне, говорити чесно із почуттями , а в період осінніх дощів пити в кав'ярнях каву, - Ірина Пшиченко
