Люди живуть у суцільній брехні. Вони " помішані" на брехні. Всяке діло, яке робиться у нас в державі - є неправдою. Всі комусь за щось платять, обходячи закони. У засобах масової інформації нам " вішають лапшу на вуха". Зате, постійно говорять про несправедливість життя.
Буваю, кажу правду, але всі тільки сміються. Я про совісь, а виходить , що у мене "невсідома хата на замку". Совість відноситься до однієї людської одиниці, а до суспільства совість зовсім немає ніякого значення. Громада не може бути совісною, бо люди погано себе знають. Для них брехня завжди солодша. Коли люди почують правду, то чомусь думать, що брехня і біжать за примарними обіцянками... Не заслуговує наш народ , щоб Господь відкрив їм розум, щоб вони могли вибирати правильні дороги і розрізняти правду від брехні... "Темні ми" , навіть дуже...
Так дивно, в цьому році,
тумани стеляться густі,
зима вже на півкроці,
стоїть так близько до весни.
Так дивно, різні люди,
все бачать тільки лиш своє,
а споглядати мусять,
не там де все життя іде.
Так дивно, коли брешуть,
то істину шукають всі,
а правду десь почують,
то на роки забуті дні.
Думка? Що це? Хто людині надсилає думку, яка перетворюється в слова або дії? - Відповіді однозначної немає. Так чому ж у одних людей думки правильні, а в інших, як бруд? - Подумайте над цим, шановні читачі, коли буде вільний час, якого у нас майже немає, бо все біжимо за брехнею, та, і самі частенько обманюємо один одного,- Ірина Пшиченко.
|
