Блоги жителів міста Баштанка та Баштанського району Блог Олександра Басенка
 
Головне меню сайту
  НОВИНИ
  СТАТТІ
  БЛОГИ БАШТАНЧАН
  ФОТОАЛЬБОМ
  БАШТАНКА TV
  Пошук земляків
  Безкоштовні об'яви

  Проекти та важливі публікації
адмін | відгуки | обмін
Підприємства, установи:
- «Голос Баштанщини»: реклама та публікації
- Баштанський відділ поліції
- Університет «Україна» в м. Баштанка
- КП «Міськводоканал»
- Баштанське УЕГГ
- Управління статистики
- Фонд соцстрахування
- Баштанський РС ГУ ДСНС
- Відділ лабораторних досліждень
- Управління державного казначейства
- Управління Держпродспоживслужби

Баштанка та район є тут:
Баштанка на facebook  Баштанка на vkontakte Instagram Баштанка Баштанка в Однокласниках  Новини Баштанки та району в Твіттері

- сайт до 2007 року -


Переглядають сайт: 1
Незареєстровані: 1
Користувачі: 0

Пошук на сайті від Google

Зверніть увагу!
Тут може бути
Ваша реклама!

вхід на сайт

Персональний блог
Юлії Дубогрій [4]
Василя Гонти [30]
Оксани Смоли [9]
Олега Требуха [1]
Ірини Пшиченко [72]
Петра Войцехова [42]
Віктора Коваленка [211]
Михайла Данилюка [3]
Олександра Басенка [13]
Валентина Гриценка [27]
Олександра Процака [7]
Антоніни Заворотнюк [23]
Олександра Дорошенка [3]
 
Баштанка рекламна
 

» Усі блоги " » блог Олександра Басенка [ Додати запис до власного блогу ]

Розвінчані «чудеса» ("Роки. Події. Спогади.")

  Чого - чого, а аномальних явищ у житті суспільства, так і в кожного з нас вистачало завжди. Наприкінці 80-х років минулого століття у різних місцях продовжували з’являтись непізнані об’єкти, в оселях нагадали про себе «барабашки», при нез’ясованих обставинах зникали люди, зросла кількість цілителів, психотерапевтів, гадалок, екстрасенсів, гіпнотизерів, які передбачали майбутнє, лікували хвороби, радили, як вберегтись від різних неприємностей.
  Про все це не писали лише ліниві. Я також, як кажуть, також доклав руку до появи в друкованих виданнях таких «цікавинок», інколи без коментарів і наукових висновків з боку експертів.
  Через призму прожитих років зараз по іншому дивишся на ті аномальні явища. Подробиці багатьох з них так і залишились нерозгаданими до цього часу. І лише деяким випадкам через багато літ вдалось знайти матеріалістичне пояснення.
   Чимало свідків, ясновидців і цілителів вже давно немає в живих, і, мабуть, некоректно згадувати прізвища осіб, з якими доводилось спілкуватись з приводу аномальних явищ.
«Що ж то було? Мабуть, НЛО…»
  Наприкінці 80-х років, коли в друкованих засобах масової інформації з’явились повідомлення про таємничий зелений промінь світла, який ледь не вивів з ладу пасажирський літак у небі над Карелією, у місцевих ЗМІ з’явились повідомлення про польоти невідомих об’єктів, які спостерігали у Казанківському районі.
  А незабаром почали надходити усні повідомлення про те, що НЛО бачили жителі Привільного, Єрмолівки та інших сіл. Про ці явища я марно намагався розпитати під час журналістських відряджень. Майже всі очевидці уникали розмов на цю тему, оскільки боялись глузування і насмішок. Пригадую, коли на стадіон райцентру вийшла на змагання футбольна команда з Єрмолівки, то один з райцентрівських вболівальників повчав: «Грати в футбол треба, а не спостерігати за небом! Ви б краще собі нову футбольну форму придбали! А вони на своє НЛО дивляться. Якась доярка біля ферми раком стала, а їм здалося, що то НЛО….»
  Втім, дехто з жителів і Єрмолівки і Привільного цілком серйозно заявляли про свої спостереження за переміщеннями непізнаних об’єктів у нічному небі. І тоді, і зараз такими заявами вже нікого не здивуєш. Доводилось бесідувати на цю тему і з очевидцем небесного явища тодішнім начальником Казанківського РВВС Степановим. Розповівши про літаючі вогні на нічному небі, він відзначив і те, що його думки в цей час були ніби паралізовані, а коли він спробував націлити на ті об’єкти зброю (автомат), то його руки не послухались.
  Після тих розповідей я зателефонував в облліт ( обласне управління по охороні таємниць у пресі ) і запитав чи можна друкувати такі інформації. Звідти мені повідомили, що повідомлення про НЛО можна друкувати лише за умови, якщо поблизу немає жодної військової частини чи оборонного об’єкта. Бо поява літаючих світил могла бути пов’язана з випробовуваннями лазерної зброї. А взагалі такі теми краще обминати.
  На посаді редактора райгазети я вже мав неприємності з обллітом. Найбільше дісталося за фоторепортаж без узгодження з «вищими» інстанціями про приїзд болгарського посла на відкриття газокомпресорної станції в с. Мар’ївка, а також за публікацію панорамних знімків з висоти більше, ніж 15 метрів. Потім з редакції вилучили фотооб’єктиви, які давали можливість робити картографічні знімки з відстані 300 метрів. З обллітом тоді рахувалися, тож про появу районі НЛО я написав лише єдину інформацію. Як стверджують сучасні експерти, більшість НЛО являють собою кульові блискавки, метеозонди, рефракцію сонячних променів у верхніх шарах атмосфери та інші природні явища, і лише два відсотки так і залишилися нерозгаданими.
  Чимало клопотів завдавали в ті часи сеанси, з якими гастролювали екстрасенси всіх мастей.
Кашперовський, Чумак, та інші…
  Про фактори впливу гіпнотизерів на нашу свідомість і підсвідомість сьогодні знає кожен, хто обізнаний з законами психології. У всякому разі відповіді на незрозумілі явища людської психіки можна знайти у довідниках мережі інтернету. Але ж в дев’яностих роках ним користувалась обмежена кількість людей. Тому більшість мали задовольнятись тим, що проповідували їм гастролери, які іменували себе цілителями, екстрасенсами, ясновидцями, магами і пророками. Зібравши чималі аудиторії, вони демонстрували присутнім гіпнотичні сеанси, видаючи все це як чудеса зцілення від деяких хвороб. Теж саме проповідували з телеекранів психологічні шамани А. Кашперовський, А.Чумак. У Києві та деяких містах активізувало свою роботу « біле братство». У райцентрі, окрім гастролерів- екстрасенсів було чимало масових зібрань прихильників різних релігійних конфесій, на яких пастори доводили декого у психічний транс.
  Після виступу у районному будинку культури однієї з тогочасних жінок- екстрасенсів з Миколаєва я вирішив взяти інтерв’ю, що неабияк стурбувало приїжджу гастролершу. Вона довго вивчала моє посвідчення, а потім прямо запитала чи не підісланий я кимось з її конкурентів, чи з відповідних органів. Врешті – решт, заспокоївшись, розповіла про методи і мету своєї діяльності, попросивши, щоб ні в якому не називати її гіпнотизером чи екстрасенсом, а тільки психотерапевтом. Коли я запитав, чи зможе вона вилікувати від нав’язливих думок та ідей, які переслідують людину, то відповіла, що цим не займається. але від такої недуги лікує її бабця, яка проживає в одному з сіл Миколаївського району. Отож я відправився з рекомендаційним листом за вказаною адресою.
  В переповненому автобусі, який наближався до того села почув розмову людей:
  - Знов до баби Мотрьони наївні люди їдуть. Вона ж недавно була звичайною п’яничкою, а як попала в аварію, то цілителькою стала. У неї, бачте, третє око відкрилось і вона тепер бачить все… Теж мені баба Ванга найшлася… Я недавно розмовляв з нею, то вона так прямо і сказала: «Люди самі їдуть то не виганяти ж їх. На мій вік ще дурнів вистачить.»
  Після почутого мене, як кажуть, осінило. Негайно зупинив автобус і повернувся додому, давши собі слово ніколи не займатись проблемами містичного світу.
  Та одного разу з проханням написати про цілительку до мене звернувся колега по перу. Лише після довгих умовлянь ясновидиця погодилася розповісти і показати на практиці методи лікування а також дати дозвіл на друкування статті.
  Як і більшість цілителів того часу, свій дар екстрасенса вона відчула після того, як побувала автоаварії і тривалий час лікувалася в лікарні. Її методи лікування мало чим відрізнялись від описуваних у популярній літературі. Теж саме запалювання свічок над чаном з водою у темній кімнаті, читання молитов та заклинань з якихось древніх фоліантів, вивчення ліній на долонях рук тощо. Розповідала, що бачить всі мої нутрощі, відслідковує роботу серця, легенів,нирок,печінки. А от у мозок ніяк заглянути не може, бо він для неї він залишається недосяжним.
  Співрозмовниця назвала прізвища двох чоловік, яким її лікування дало позитивний ефект. Втім, через кілька місяців після того вони обоє померли.
  Після публікації статі довелось вислухати чимало негативних відгуків від читачів. Проте були й такі, які бажали дізнатись адресу цілительки, щоб попасти до неї на прийом.
  Як стверджують сучасні дослідники, лише 25 відсотків людей, які вважають себе екстрасенсами- цілителями дійсно є такими від природи, а 75 відсотків – це ошуканці, шахраї і пройдисвіти.
За що побили «відьму»?
  Десь на початку дев’яностих років мені повідомили такий факт: у Новосергіївці селяни оголосили стареньку бабцю відьмою, прив’язали її до дерева і побили. Мовляв, є свідки, які бачили, як вона вночі набирала землю з могил на кладовищі підсипала її людям під хати. Бабця лежить в лікарні і заступитись за неї нікому. Через півгодини я вже був у райлікарні і бесідував з побитою. Родом вона з Росії, туди виїхала від неї дочка, а бабця у селі живе сама. Вона вже одужувала і, як не дивно, не могла нічого певного сказати по те, за що її побили і навіть ні на кого не скаржилася. Бабусі було вже за сімдесят і в неї нічого не було відьомського. І все ж таки я звернув увагу на її голубі і ясні очі, як у двадцятилітньої дівчини. Незабаром в обласній газеті з’явилась моя стаття «Зайшли «відьму»…»
   Згодом з лікарні стареньку перевели до будинку пристарілих, а через місяць приїхала з Росії її дочка і забрала матір до себе.
  Через двадцять літ один з моїх знайомих з Новосергіівки вніс ясність у цю історію. Виявляється, плітки про чаклування і самосуд сільчан над бабусею вчинив її колишній зять, який вважав, що саме з вини тещі його покинула дружина. Отож, через два десятиліття ця історія знайшла своє матеріалістичне підтвердження.
***
  З часом у мене пропав інтерес до так званих «чудес» районного масштабу. Я не поїхав спостерігати появу «барабашки» в одній з сільських осель, не пішов на масовий сеанс гіпнозу, який демонструвала «народна цілителька» Марія Стефанія і зараз абсолютно байдужий до діяльності представників нетрадиційної медицини і народних цілителів. Тим, хто пропонує свої послуги, завжди прошу назвати прізвища людей, яких вони вилікували. Ось тут розпочинались проблеми. Бо виявлялось, що такі люди або проживали десь далеко, або вже померли.
   За своє життя я відвідав чимало гіпнотичних сеансів і не піддався навіюванню на жодному з них. А вплив гіпнозу відчув лише один раз від якоїсь циганки на вокзалі міста Білгород-Дністровська у 1987 році. Тоді їй вдалося виманити у мене чималу суму грошей і зараз, коли згадую той випадок, то відчуваю сором за своє марновір’я.




 


ПОПЕРЕДНІЙ - записи у блозі - НАСТУПНИЙ

Опубліковано: 13.05.2015
Розкажіть друзям про дану публікацію у блозі Олександра Басенка у соціальних мережах:

Всього коментарів: 0

Ваш коментар до публікації:
(можна через соцмережі та акаунти: "Фейсбук", "ВК", "ОК", "Гугл", "Яндекс" та ін.)
avatar
 

10 НОВИХ КОМЕНТАРІВ
ВІДВІДУВАЧІВ САЙТУ  ДО БЛОГІВ, НОВИН, СТАТЕЙ...

 



Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

 

         
 

Copyright MyCorp © 2006
Хостинг від uCoz