Думав, що живу …? (перша публікація у власному блозі)
Ходив так довго по житті, всі п’ятдесят ходив.
Ходив бездумно, хоч болісно було так без думок.
Хоча брешу –думок багато так було,
Що путався у них, не розумів:
Ніби і думаю, ніби і в голові щось є,
А ні – виходить повний нуль помножений на другий нуль.
А потім доданий, поділений, віднятий
І в результаті все одно – повний нуль.
Я в паніці пробігав все життя,
Збираючи попід ногами все сміття.
І назбирав його вже стільки по дорозі у життя,
Що я сховався з головою в ньому.
І все перебирав його я, щось шукав у ньому.
Та хіба знайдеш у стозі сіна голку?
Ні. Ніколи, лиш сіно переб’єш в труху.
Труха ж заб’є легені і дихати не зможу
І кашляти почну. Всі нутрощі наверх
І очі всі засипані трухою, що більш нічого вже не хочу.
І так усе життя. Даремно не живеш, бо все чогось шукаєш
І сенс ніби достатній в цьому пошуку присутній,
Бо ж не лежиш і є якась робота.
Всі думають: Який розумний! Щось шукає.
А хто шукає, той знайде, – в народі кажуть.
Бо якщо такий ти, як народ,
То значить і живеш ти недаремно.
Живеш, бо дано тобі життя. Усі живуть, і ти живеш
І вся краса в житті такому, в якому всі живуть.
Живуть. Та кожний сам по собі,
Хоча і ніби живе як всі живуть
Та мовчки. Ніхто нікому не розкаже,
Бо майже всі сміття збирають у житті.
І соромно признатися комусь
І показати те, що все життя збирав сміття,
Яке нікому не потрібне . Хоча я знов брешу:
Якраз сміття перебирати цікаво всім,
А особливо ще й чуже, хоча воно однакове у всіх. Сміття ж.
Але своє заховане далеко, перебране вже безліч раз
І свій порядок в ньому є. Вже звично так.
Та що я про сміття? Чуже, то є чуже. Воно мені не треба.
Я взяв своє, згорнув на купу. Та по порядку не складав,
Я хмизу назбирав таку велику купу,
Під низ кору з берези на розпал «добра».
А зверху всю труху, яка натерлась-перетерлась за моє життя
Від перебирання назбираного за все своє життя сміття.
Та й все сміття, яке збирав усе життя,
Поверх трухи на купу хмизу –
Два кремені в руки взяв і вдарив один об одного щосили
І іскри полетіли, запалало багаття.
І полум’я до неба все спалахнуло вмить
І все, що все життя збирав,
Над чим трудився стільки років –
Все спалахнуло. Мить одна – і все, нема.
Усе життя, над чим трудивсь в фантазіях своїх
Усе. Нема. Все згоріло, стліло вмить.
Я і не думав, не гадав, що все так вийде.
Але вже що зробив, то те зробив.
Що хотів, те і одержав,
До чого йшов, туди й прийшов.
А зараз я сиджу, на попіл все дивлюсь,
Очей відвести все не можу. А ж тут, зірвався вітер,
Золу підняв до неба, по світу білому розвіяв.
І я зостався геть ні з чим
Ні з чим! Зате зостався з ким?
А відповідь така проста:
Зостався сам з собою,
Хоча й так важко знайти себе в своєму власному житті.
На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.
Згідно
Правиладміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.
