Блоги жителів міста Баштанка та Баштанського району Блог Петра Войцехова з міста Баштанка
 
Головне меню сайту
  НОВИНИ
  СТАТТІ
  БЛОГИ БАШТАНЧАН
  ФОТОАЛЬБОМ
  ФОРУМ
  БАШТАНКА TV

  Пошук земляків
  Безкоштовні об'яви

  Проекти та важливі публікації

Підприємства, установи:
- «Голос Баштанщини»: реклама та публікації
- Баштанський відділ поліції
- Баштанський відділ ДРАЦС
- Університет «Україна» в м. Баштанка
- Баштанське УЕГГ
- Управління статистики
- Фонд соцстрахування
- ДНЗ «Баштанський професійний ліцей»
- Управління соціального захисту населення Баштанської РДА
- Баштанський відділ УДМС (паспортний стіл)
- Центральна районна бібліотека
- Баштанський РС ГУ ДСНС
- Відділ лабораторних досліждень
- Управління державного казначейства
- Управління Держпродспоживслужби
- Баштанський РТЦК та СП
- КУ «Центр надання соціальних послуг Баштанської міської ради»


Переглядають сайт: 1
Незареєстровані: 1
Користувачі: 0

Пошук на сайті від Google

вхід на сайт

Персональний блог
Віктора Коваленка [297]
Василя Гонти [31]
Юлії Дубогрій [4]
Оксани Смоли [9]
Олега Требуха [1]
Ірини Пшиченко [72]
Петра Войцехова [42]
Михайла Данилюка [3]
Олександра Басенка [13]
Валентина Гриценка [27]
Олександра Процака [7]
Антоніни Заворотнюк [23]
Олександра Дорошенка [3]
Оновлені теми на форумі

  • сир Philadelphia
  • жіночі кросовки оптом
  • Проекти каркасних будинків
  • магазин меблів
  • Інформаційно-аналітичне інтернет-видання КиївВлада

  • » Усі блоги " » блог Петра Войцехова [ Додати запис до власного блогу ]

    І маски буває не спасають (Таке життя)


    Якось  іду я мимо одного бару. Вечір. Сутеніє.
    Коли компанія хлопців молодих виходить з нього
    І за бар. Там  магазин. Перекурити,  мабуть, вийшли.
    Проходжу  мимо,  йду,  дивлюсь
    Попід стіною хлопці люрять. Мене  візьми і потягни хтось за язик:
    -Хоча б, ви хлопці,  далі відійшли.  Тут  завтра люди ходити будуть.
    -А тобі то що, –  так агресивно мовили вони.
    А я та своє: –  хоча б хоч трохи сором якийсь мали
    Та завтра хтось із вас по дню прийде у магазин чи в ательє
    І що, приємно буде?
    - Ти  що,  до мене з кулаками? Занадто  правильний  законник ти,  чи хто?
    Та видно один із них пізнав мене,  бо багато мене знають.
    -Ти знаєш скільки років кожному із нас?
     А  я:  –  яка різниця.
    -Неповнолітні ми,  нікому з нас ще й вісімнадцяти немає,
    А от йому ще й до шістнадцяти далеко.
    -Ну  то й що. Все рівно треба в туалет ходити,  
    А  не люрити на стіни по закутках, бо зараз поліцію ще й викличу.
    Та знати будете тоді.
    -Так й ми  за те,  –   кричать вони,  –  якщо ти правильний такий, то викликай.
    Чому б і ні.  Але  заодно і скажеш їм,  що сидимо ми в барі,
    П’ємо пиво,  горілку,  принесену з собою,  з пакету наливаєм.
    А я ще не туди: –  то ваша справа,  а я то тут до чого?
    -До чого?  Ти  ж правильний,  то й скажеш поліціянтам,
    Що в цьому барі неповнолітні пʼють спиртне
    І власник бару десь поряд є,  бо он авто його стоїть.
    -Давай,  давай!  Чого  ти?  Чи  номер 102 тобі набрати?
    Так на ось телефон, – набрав уже, – кричить один,  –  лиш кнопку натисни
    Я розгубивсь,  почервонів,  хоч вечір темно вже ніхто не бачить,
    Та перед собою так соромно,  соромно так стало
    До цього  я не був готовий:  –  ну викличу ,  приїдуть поліціянти,   а далі?
    Хіба  ніхто не знав до мене,  що неповнолітнім спиртне і цигарки реалізують.
    Я розгубивсь. Розсміялись  хлопці:  –  отакі ж ви дорослі лицеміри
    Мораль подвійна в вас усіх.  Балакаєте  про якісь закони,  вчите чеснотам,
    Кричите:  – Ганьба!,  –  як десь ліхтар чи огорожу  потрощать
     І  сміх такий…..
    Я розвернувсь і мовчки пішов дорогою своєю.
    А навздогін –  сміх і свист  і ще щось образливе.
     Та я вже не чув.
     Мене так вразила оказія оця.  Дійсно,   як же так?                                                                         
    Що відчувають покоління які ростуть  й готуються до дорослого життя?
    Коли за порушення закону одним – ганьба і осуд,
    Іншим –  пошана, честь й хвала.




    ПОПЕРЕДНІЙ - записи у блозі - НАСТУПНИЙ

    Опубліковано: 29.10.2016
    Розкажіть друзям про дану публікацію у блозі Петра Войцехова у соціальних мережах:

    Всього коментарів: 4
    avatar
    0
    1
    Пишете у блозі не звично. Спочатку думав, що це вірш. Переглянув, ні, не вірш. І не білий вірш. Просто форматування тексту таке.
    avatar
    0
    4
    Чесно кажучи чому так пишу сам не знаю.Просто рядки самі з`являються в такому форматі в моїй голові і я їх просто записую.А який механізм їх появи не розумію.
    avatar
    0
    2
    Дякую за цю публікацію. Тема важлива, бо стосується молодого покоління українців, які бачать подвійні стандарти дорослих. А ще прикро за того власника кафе, який ну точно ж знав, що неповнолітні випивають. Але жага до наживи переважила здоровий глузд...
    Проте все-рівно добре, що зробили зауваження молодикам. Не усі наважуються це робити - побоюються.
    avatar
    0
    3
    Як на мене, тут справа не в молодиках і не у власникові кафе, бо ж таких випадків багато. Справа в суспільстві, в громаді міста, яка це все дозволяє і сприймає як звичне. Ось це дійсно страшно.

    Ваш коментар до публікації:
    ComForm">
    avatar
     

    НОВІ КОМЕНТАРІ ДО БЛОГІВ, НОВИН, СТАТЕЙ:

     

    Щоправда, таки декілька ворожих куль прошило стаканчик-кав'ярню...

    Завтра у місті Баштанка відбудеться відкриття пам'ятної дошки Сергію Семеліту.

    На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.



    Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

     

           
     

    Copyright MyCorp © 2006
    Хостинг від uCoz