Блоги жителів міста Баштанка та Баштанського району Блог Петра Войцехова з міста Баштанка
 
Головне меню сайту
  НОВИНИ
  СТАТТІ
  БЛОГИ БАШТАНЧАН
  ФОТОАЛЬБОМ
  БАШТАНКА TV
  Пошук земляків
  Безкоштовні об'яви

  Проекти та важливі публікації
адмін | відгуки | обмін
Підприємства, установи:
- «Голос Баштанщини»: реклама та публікації
- Баштанський відділ поліції
- Університет «Україна» в м. Баштанка
- КП «Міськводоканал»
- Баштанське УЕГГ
- Управління статистики
- Фонд соцстрахування
- Баштанський РС ГУ ДСНС
- Відділ лабораторних досліждень
- Управління державного казначейства
- Управління Держпродспоживслужби

Баштанка та район є тут:
Баштанка на facebook  Баштанка на vkontakte Instagram Баштанка Баштанка в Однокласниках  Новини Баштанки та району в Твіттері

- сайт до 2007 року -


Переглядають сайт: 6
Незареєстровані: 6
Користувачі: 0

Пошук на сайті від Google

Зверніть увагу!
Тут може бути
Ваша реклама!

вхід на сайт

Персональний блог
Юлії Дубогрій [4]
Василя Гонти [30]
Оксани Смоли [9]
Олега Требуха [1]
Ірини Пшиченко [72]
Петра Войцехова [42]
Віктора Коваленка [220]
Михайла Данилюка [3]
Олександра Басенка [13]
Валентина Гриценка [27]
Олександра Процака [7]
Антоніни Заворотнюк [23]
Олександра Дорошенка [3]
 
Баштанка рекламна
 

» Усі блоги " » блог Петра Войцехова [ Додати запис до власного блогу ]

Ніколи не буває пізно жити

Трагедії бувають не тільки на дорогах,
Аварії бувають і в житті
Він заволав: -  О Боже! Вдома  жінка й син,  
Камаз ущент розбитий, вантаж в кюветі,
Не вистачить й життя усе сплатити.
Як жити далі? Та й нащо?
О Боже, поверни усе назад:  до цього повороту, року долі.
Я усвідомив, я зрозумів –життя понад усе!
Всі гроші, всі палаци й авто розкішне –все фігня,
Бо є життя – життя,  яке не повернеш,
Життя, яке вперед рікою в океан небуття біжить.
І  в польоті цьому – з кабіни,  на асфальт
Я ще раз усвідомив,  зрозумів
За ці секунди, долі я безкінечно раз у раз просив:
О Боже,  поверни усе назад! Я  усвідомив, зрозумів,
Що зараз тільки жити й жити,
Що все, що було у житті – все позаду.
Я зрозумів і усвідомив:
Вини немає за життя моє  ні в кого.
 
Я з усіх вину знімаю.
Нехай з полегшенням зітхне матуся,
Нехай на небесах у посмішці сонця
Тато –промінням теплим землю осяйне.
Моє життя,  беру відповідальність просто жити
О Боже! Зараз  у ці секунди я  усвідомив, зрозумів
Відповідальність за моє життя – моя.
І тільки я повеліваю життям своїм.
Я хазяїн своєї долі,  я знаю жити як.
Все зміниться в житті моєму.
Я врешті решт пізнав:  хто я є у цьому світі.
Свою реальність я пізнав. Удар  в асфальт…
Усміхнувся Бог:  Тому  ти й тут, бо усвідомив
Навіщо ти прийшов у це життя.
Ти зрозумів сценарій свого фільму
І за секунду до удару «взірвалось» серце
Від  ненаситної любові до життя.
І на обличчі посмішка небесна,
Яка немов у простір кинула слова:
-Я зрозумів і усвідомив –  я жив
І свою роль у цьому світі зіграв я до кінця,
Тому й пішов я в небуття,
Щоб зіркою засяяти   білим днем  у голубому небі.
В наступному житті, яке почалось з пустоти
Та  стерлось з пам`яті усе, що було.
Лиш  пам’ятаю –  був удар, боліло серце – пустота…
Тепер я пам’ятаю тільки те, що тут і зараз
Дивлюсь я у світ, немов маленьке немовля,
 і бачу  його таким, яким він зараз є.
Не знаю, що то: вина, тривога, страх, образа…
А  знаю тільки те,  що Я є Я,
 Ось  тут і зараз. І  більш нічого…

 
 

ПОПЕРЕДНІЙ - записи у блозі - НАСТУПНИЙ

Опубліковано: 09.10.2016
Розкажіть друзям про дану публікацію у блозі Петра Войцехова у соціальних мережах:

Всього коментарів: 0

Ваш коментар до публікації:
(можна через соцмережі та акаунти: "Фейсбук", "ВК", "ОК", "Гугл", "Яндекс" та ін.)
avatar
 

10 НОВИХ КОМЕНТАРІВ
ВІДВІДУВАЧІВ САЙТУ  ДО БЛОГІВ, НОВИН, СТАТЕЙ...

 



Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

 

         
 

Copyright MyCorp © 2006
Хостинг від uCoz