Блоги жителів міста Баштанка та Баштанського району Блог Петра Войцехова з міста Баштанка
 
Головне меню сайту
  НОВИНИ
  СТАТТІ
  БЛОГИ БАШТАНЧАН
  ФОТОАЛЬБОМ
  БАШТАНКА TV
  Пошук земляків
  Безкоштовні об'яви

  Проекти та важливі публікації
адмін | відгуки | обмін
Підприємства, установи:
- «Голос Баштанщини»: реклама та публікації
- Баштанський відділ поліції
- Університет «Україна» в м. Баштанка
- КП «Міськводоканал»
- Баштанське УЕГГ
- Управління статистики
- Фонд соцстрахування
- Баштанський РС ГУ ДСНС
- Відділ лабораторних досліждень
- Управління державного казначейства
- Управління Держпродспоживслужби

Баштанка та район є тут:
Баштанка на facebook  Баштанка на vkontakte Instagram Баштанка Баштанка в Однокласниках  Новини Баштанки та району в Твіттері

- сайт до 2007 року -


Переглядають сайт: 2
Незареєстровані: 2
Користувачі: 0

Пошук на сайті від Google

Тут може бути
Ваша реклама!

вхід на сайт

Персональний блог
Юлії Дубогрій [4]
Василя Гонти [30]
Оксани Смоли [9]
Олега Требуха [1]
Ірини Пшиченко [72]
Петра Войцехова [42]
Віктора Коваленка [220]
Михайла Данилюка [3]
Олександра Басенка [13]
Валентина Гриценка [27]
Олександра Процака [7]
Антоніни Заворотнюк [23]
Олександра Дорошенка [3]
 
Баштанка рекламна
 

» Усі блоги " » блог Петра Войцехова [ Додати запис до власного блогу ]

Що таке повага до держави?

  Прийшов клієнт. Взуття  приніс ремонтувати. Спитав ціну: –  що, почім? Я  відповів. Пішла  розмова. Той каже:  –  дорого у тебе, друже ,як на мою пенсію.  А  в мене пенсія мала комунальні послуги, ліки, на прожиття не вистачає. Хоча  і маю сорок з гаком років стажу, пропрацював на державу, життя віддав усе, а навзамін –  пенсію мінімальну дала ота держава. Піду  та пошукаю, можливо знайду дешевше в когось послуги. А  я йому:  –  життя таке. Бо що йому на те сказати. Він пішов, а в мене як завжди думки пішли. Дивно все це так. Я, по- моєму один офіційно зареєстрований майстер з ремонту взуття в Баштанці та й в районі, напевно, теж. І по-різному буває. Деколи  думка  спадає: –  закритись та  десь тихенько працювати, як усі. Бо друга половина весни,  влітку та перший місяць осені – роботи геть не маю. Все рівно шукаю  підробіток десь на стороні, а податки то платити треба. Такі  думки. Але з іншого боку – цей чоловік сказав, що  пенсія мала, таку держава незугарна йому дає. І  пішов, знайде, бо є дешевше, ніж у мене, а  є й дорожче. Суть  не в цьому. Але  пішов туди, де не платять податків і йому й на думку не спаде, що сам у себе забирає. Та  й в газеті не раз читаю: підприємці пишуть, що  податки піднімають, платити важко. Важко. Так. Але  чому тоді не кажуть, один платить, а скільки їх не платять. Скільки  оптимізують податки, щоб мінімум сплатити. А люди,  які купують чи послуги заказують і не питають: –  чи податки платиш? Бо  ж гроші тобі даю,  а ти податок заплати. А  я пенсію чи зарплату одержу більшу. Та ні нема такого, бо хитрі майже всі. Кожен  думає, що він хитріший,  хоча мені здається, нема різниці. Бо  нанизу отут копійку зекономив, державі податок не пішов, а там десь наверху   хтось можливість має зекономити мільйон . А  ще вище на владному олімпі хтось мільярди  «економить». Суми  різні, а механізм один і суть одна.  Навіть  якщо і вибрати пенсіонера, в якого пенсія мала – наверх у депутати  (які до речі теж з народу), то нічого  і не зміниться. Бо як звик хитрішим бути, то таким буде і в депутатах. Тому й живемо напевно так. Бо  що таке держава, яка у всіх в боргу: і в пенсіонера, у якого пенсія мала, і в мільярдера, який вважає, що податків забагато. І   у народних депутатів, яким теж всього не вистачає: ані зарплат, ні пенсій. Це  «корова дійна», яку доїти всі хотять, а годувати нема кому. А держава насправді – це ти, це я, це всі, хто тут живе у цій державі.  І  логіка одна… Хотів ще «поумнічать». Але згадав себе, коли був молодим, батьки казали:–  Вчись, життя велике, знадобиться. Але  ж кинув навчання,   бо хотів заробляти, жити своїм розумом.  Потім  одружився і жив так, як вважав за потрібне. І  ні в кого не питав, тим паче у держави. Купляв  житло,  авто, якісь речі і теж в держави не питав. Жив  так як мені виходило, так як  комфортно  було мені, а не державі. Та  і зараз –  працюю офіційно не тому, що думаю за державу. Ні тому,  що це мені потрібно. Роки  летять, хоч пенсія якась буде, але й держава одержує своє. Такі  дивні речі. Як  добре і комфортно, ніхто про державу і не думає. Заробив, пропив чи щось купив, чи в справу яку вклав, чи просто комусь віддав. І  навіщо ота держава, коли все добре. А  як погано, то держава винна. І  хтось тікає від неї на заробітки за кордон,  комусь роботи не дає, малу зарплату платить, малу пенсію. Комусь  допомоги не дає, олігархам розвернутись не дає та й  нікому нічого не дає. А може з людьми, що живуть у цій державі щось не так? Одні дороги трощать ваговозами, інші посадки на дрова вирізають, треті електровудками  рибу в річках винищують. Четверті,  бачачи все оце, купують в них. І  скільки ще всього є такого у чому держава винна. Цікаво, правда? Грішно й смішно? Мені теж, хоча й і плакати хочеться. На  мою думку, вся справа  у відповідальності: за себе, за своє життя, за свої вчинки. Відповідальність за те, як себе поводиш стосовно до оточуючих тебе. Відповідальність  перед державою врешті решт. І хто його знає, може так, а може й ні. У кожного своє, а в мене – отакі думки .
Повагу до себе має право вимагати тільки той, хто поважає себе і поважає інших.                                                                                                                                                                  

 


ПОПЕРЕДНІЙ - записи у блозі - НАСТУПНИЙ

Опубліковано: 07.02.2017
Розкажіть друзям про дану публікацію у блозі Петра Войцехова у соціальних мережах:

Всього коментарів: 0

Ваш коментар до публікації:
(можна через соцмережі та акаунти: "Фейсбук", "ВК", "ОК", "Гугл", "Яндекс" та ін.)
avatar
 

10 НОВИХ КОМЕНТАРІВ
ВІДВІДУВАЧІВ САЙТУ  ДО БЛОГІВ, НОВИН, СТАТЕЙ...

 



Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

 

         
 

Copyright MyCorp © 2006
Хостинг від uCoz