Тиша (Яке воно - життя в депресії)
Цвинтар . Ясне небо. Тиша.
Могили стоять одна коло одної.
Там час зробив вже своє діло.
Вже хтось зігнив, а їхні душі у вічність полетіли.
Хтось тільки відійшов,
Ще тіло обриси людини зберегло,
Душа витає над землею, прощаючись із нею.
В усьому свій порядок – помер,
Зігнило тіло, душа у вічність полетіла.
Один лиш я лежу під масою землі
Забитий в стругані дошки.
Немає сил уже ридати. Полечу.
Уже і звикло тіло до вічного покою.
Уже й потреба зникла ворушитись,
Хоча ще й тіло не померло.
І розум був безсилий зрозуміти,
Що я живий, а вже лежу похований в могилі.
Одна душа літа поміж хрестами,
Уважно дивлячись на фото тих,
Хто жив колись, співав та радий був життю.
Тепер в очах у них безмежна вічність, пустота.
Душа ж моя літа поміж хрестами
Та хоче зрозуміти, як це так,
Всі помирають, хто коли: той юний, той в літах.
Прийшли вони із вічності і у вічність полетіли.
Лиш я один на цвинтар увесь,
Лежу похований живим вже стільки років.
І вже давно зогнити повинен,
І на хресті, що на моїй могилі,
Давно і дати вже поставили,
Коли я з Вічності прийшов, коли я відійшов у Вічність.
І плакати уже немає сил, бо ніби й уже нема за ким.
І так, ніби й живу, хоча похований уже,
Чи вже похований, та ще живий.
І страх смертельний смерті вже пропав,
Бо лежачи в могилі, знаю, що смерть – це Вічність.
А у могилі, коло мене, нема годинника, календаря.
Я й так, хоча живий, а вже поринув у Вічність,
Тому що знаю, ніхто з могили ще не вставав,
Пролежавши в ній стільки років.
Хоча і поховав себе я сам в своїй уяві,
Та це, напевно, ще страшніше,
Коли зарив себе я так глибоко,
Що сил піднятись вже нема.
Хоча й якби душа моя знайшла своє призначення у цьому світі,
То й може і знайшлися б сили
Піднятись із могили, яку я вирив сам собі
І сам себе туди я поховав.
Хоча й якби піднявся із своєї могили,
То як би жив не знаю, бо стільки років пролежав.
Душа десь у вічності літає,
Тіло за стільки років звикло до лежання,
А розуму немає, давно згорів від замикання.
І так живу, ніби й живий та ще й не мертвий.
ПОПЕРЕДНІЙ - записи у блозі -
НАСТУПНИЙ Опубліковано: 29.10.2017
Розкажіть друзям про дану публікацію у блозі Петра Войцехова
Ваш коментар до публікації: (можна через соцмережі та акаунти у "Фейсбук", "Гугл" та ін.)
