» Усі блоги " » блог Віктора Коваленка

[ Додати запис до власного блогу ]

«… Якщо відкрити «Кобзар» -- то складається враження, що його поезії написані в наші часи!»

Олександр Горінь,
радіо програма суспільного радіомовлення
«Сьогодення»; 10.03.19 рік, 18:50.

НАШ ТАРАС

Пробиваючи товщу століть

На горі одиноко стоїть

Наш Тарас…

Щоб пройти серед тисячоліть!

Віктор Коваленко.

20.03.14р.    12:20    м. Баштанка.

(Зі збірки «Зачарований промінь. Друге видання. Доповнене.»)

(малюнок нашої молодої баштанської художниці Діани Шпак)
 

Баштанські барди вшанували пам'ять Великого Кобзаря зустріччю на студії «Зоряний шлях», де переглянули дві мої авторські композиції на вірші Тараса Григоровича Шевченка – «Три шляхи» та «Пливе човен», у виконанні народного ВІА «Зоряний шлях». І я дуже вдячний всім, хто приймав участь в реалізації цих проектів, а це:  солістки Любов Курочкіна і Лариса Шулюк; аранжування та звукозапис –  Євгеній Мосін, Юрій Храмов, (1994 – 2012р.р.), зйомки та монтаж відео – Валерій Матвієнко.  Рік написання пісні «Пливе човен» -- приблизно 1987--89-й, а «Три Шляхи» -- приблизно 2010-й.

Також були прочитані авторські поезії, присвячені Тарасу:

***
Стоїть він постаттю самотньо…

Летять роки, мов курява…

Тараса Думи з часом линуть –

Він душу словом зігріва!

Сергій Значок, село Добре.

9-10.03.19р.
 

СЛОВО ТАРАСА

Притихла в забутті важкім країна,

Обстріляна, знекровлена земля…

Віршем її згорьованого сина

До нас Тарас суворо промовля:

«Як ви могли даровану свободу

Бездарно затоптати у багно?!

Не личить вам, великому народу

Безродним зайдам віддавать стерно.

Не вірили своїм живим пророкам,

Камінням їм кидаючи услід.

Все бачить Бог і, ніби ненароком

Бозбавив розуму, наславши нових бід.

За кілька мідяків забули гідність,

На марні обіцянки повелись,

Підступним ворогам здались на милість,

За харч черствий в чуже ярмо впряглись…

Благати буду і кричати грізно –

Хоч дітям Україну збережіть,

Отямтеся, допоки ще не пізно

І возлюбіть, не вбийте, не вкрадіть!»

18.02.-09.03.2019р.

Юрій Мельник, м. Баштанка.

АЛЕ…

Чому ж так мало квітів біля погруддя українського генія й Пророка, що стоїть в центрі Баштанки?! (З них дві гвоздики – від мене). Ой! Забув – скоро ж президентські вибори і нашій владі не до святкування й вшанування 205-ї річниці від дня народження «якогось, там» Т.Г.Шевченка, а шановні мешканці нашого славного міста, мабуть «ловили отходняки» після святкування 8-го березня?!  Але свято пройшло. І вибори пройдуть… Та й президенти приходять і «уходять». А ми – зостаємося! ! зостається разом з нами – ВІН! Але й ми всі колись підемо в небуття. Та зостанеться на віки вічні Великий Кобзар  і в ньому будемо – ми! Якщо будемо шанувати й пам’ятати ЙОГО…

(Фото зроблено 9-го березня ц.р. о 16:30)

Стаття з районної газети "Голос Баштанщини":

ComForm">

Войдите:

• Отправить