У СВОЇЙ ХАТІ – БУДЕМО БАГАТІ (укр. народна мудрість). «… Ніколи, ворогу й падлюці, ти землю цю – не віддаси!» (Дмитро Кремінь, поезія «Зимовий малюнок»).
ДРУЗІ! ДО ВАШОЇ УВАГИ ДРУГА ПУБЛІКАЦІЯ ПРО ФЕСТИВАЛЬ «СЛОВОСПІВ» (місто Рівне), ДЕ Я НА ЗАПРОШЕННЯ ОРГАНІЗАТОРІВ ПРИЙМАВ УЧАСТЬ ЯК ПОЧЕСНИЙ ГІСТЬ ВІД МИКОЛАЇВЩИНИ ТА БАШТАНЩИНИ. СПРАВА В ТІМ, ЩО СПОЧАТКУ Я ПОДАВ, (ЯК І ВСІ УЧАСНИКИ) ЗАЯВКУ НА УЧАСТЬ У КОНКУРСІ, АЛЕ ПО ПРИЇЗДУ НА МІСЦЕ, ПІД ЧАС ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ, ГОЛОВОЮ ЖУРІ НАТАЛКОЮ КРИНИЧАНКОЮ БУЛО ОЗВУЧЕНО ТАКЕ: «Друзі, якби ви знали, як мені і всім члена журі не хочеться вас «журити!» Тому пропоную на ваш вибір – хто хоче, той приймає участь у конкурсі, хто не хоче – той буде у статусі почесного гостя, але повинен приймати участь у всіх виступах на всіх запланованих фестивальних локаціях».
Я вибрав другий варіант. І абсолютно не жалкую про це! І до вашої уваги мій виступ на унікальній конкурсній сцені в органному залі старовинного костелу (1870 рік). А також фото мого подарунку оргкомітету. Й як стало мені відомо вчора від Валюші Люліч, з якою я й досі «на зв*язку», виникла ідея створити музей подарунків «Словоспіву» від гостей та учасників цього та майбутніх фестивалів! Чудова ідея – чи не так?
