І лише тепер, через двадцять років після закриття у 1997 році перспективної і першої (!) у нашій області дитячої шоу-студії, я розумію, що мої тодішні вихованки, дійсно, були схожі на ластівочок – співучих, легких, гарних і рухливих як на сцені, так і в житті. А які ж вони були талановиті! Всі! Хоча жодна з них не мала початкової музичної освіти. Проте і мій задум був такий – створити можливості комплексного творчого розвитку саме для таких дітей. З використанням всіх доступних на той момент технічних і сценічних можливостей: якісний звук, світлові спецефекти, особистий досвід сольного та ансамблевого співу, хореографічна постановка кожного концертного номера. Найголовніше – для кожної солістки мала бути авторська пісня, саме під її вокальні дані та її характер. Та ще так, щоб всі ці твори потім можна було б об’єднати в єдину концертну програму з елементами шоу. Баштанський РБК, при якому й працювала ця студія, на той момент таких можливостей майже не мав, тому я запрошував і оплачував (посильну допомогу надавали й батьки моїх вихованок та підприємці Сергій Сокуренко, Сергій Пісоцький та інші, за що їм доземний уклін!) працю спеціалістів з Миколаєва, у яких була відповідна професійна апаратура. Зрештою, ми прагнули досягти тодішнього європейського рівня. І це мені разом з «Небесними ластівками» майже вдалося! Ох, оце «майже»…
Лише через сім-вісім років у нашому обласному центрі почали з’являтися перші подібні дитячі студії.
Але, на превеликий жаль, у Баштанці знайшлися тоді деякі діячі та діячки від галузі «культура», які своїми діями перервали творчий політ «Небесних ластівок».
За відсутності належного фінансування від влади та власних коштів для створення приватної студії, я вирішив закрити шоу-студію. Але сьогодні я впевнений, що треба було боротися за існування студії до кінця. На жаль, тоді я багато чого ще не зрозумів…
І сьогодні я започатковую ряд публікацій, (на основі оригінальних матеріалів): «НЕБЕСНІ ЛАСТІВКИ» -- ПЕРЕРВАНИЙ ПОЛІТ…» та прошу, всіх без винятку, учасників шоу-студії відгукнутися й поділитися своїми спогадами про ті роки нашої унікальної співпраці!
ОТЖЕ –
Перша публікація: Відео першого в історії нашого міста та району професійного звукозапису дитячого колективу. Записувались мої авторські пісні та пісні на слова Любові Крамаренко й Лариси Лисогурської (м.Первомайськ); аранжувальники – Віталій Уріс та Євгеній Мосін.
Відео:
(якщо є проблеми з показом відео, то скористайтеся прямим лінком на відео в мережі "Ютуб")
Студія звукозапису колишнього театру ім. Чкалова; звукорежисер Сергій Золотарьов та Володимир Єрмаков, зйомки Володимира Єрмакова,(велика вдячність Станіславу Мисліцькому за «відцифровку» матеріалу); м. Миколаєв, 1997 рік.
Вдячність за сприяння директору та художньому керівнику театру, заслуженому діячу мистецтв України та Росії, голові постійної комісії обласної Ради Кравченко Миколі Антоновичу;
Тодішньому голові Спілки композиторів Миколаївщини Олександру Нежигаю;
Інженеру та світло-режисеру театру Віталію Чурбанову та інш. працівникам театру;
Голові райвиконкому Баштанського району Бардачову Миколі Васильовичу;
Тодішньому меру нашого міста, а потім першому заступнику голови райвиконкому Баштанського р-ну Марковському Семену Михайловичу
Та всім-всім-всім людям, які абсолютно безкорисливо, від щирого серця допомагали мені та «Небесним ластівкам»!
Світлини від Сергія Ликова. Дуже добре діло ти, Сергію, тоді зробив для дітей (та й для дорослих також), «остановив мгновенье. Спасибо, сударь!» (рус.)
Буду також щиро вдячний за відгуки, які ви можете надсилати як на мій блог на «Баштанка.НЕТ», так і на електронну пошту адміністратора цього сайту vagonta@gmail.com або на пошту редакції районної газети «Голос Баштанщини» gazeta-bashtanka@ukr.net.
З повагою та вдячністю – Віктор Коваленко.
18.03.- 2.04.17р. м. Баштанка
Скрін публікації цієї статті у районній газеті "Голос Баштанщини":
0
