До вашої уваги, друзі, вірші,присвячені світлої пам*яті Дмитра Креміня, від мене та моїх друзів, а також декілька моїх авторських світлин від 27 травня 2019 року (м.Миколаїв).
ПАМ'ЯТІ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ЛАУРЕАТА, ДМИТРА ДМИТРОВИЧА КРЕМІНЯ
Пішов з життя ПОЕТ… Громаддя геніальне – Кремінь!
Та ні, не він пішов – то відійшла Епоха!
Людина великої Душі й енциклопедичних знань,
Великий українець… Він з нею відійшов від нас – до Бога!
12:00 – 19:30 26.05.19р.
Віктор Коваленко.
* * *
Людина з великої літери,
митець із високим чуттям,
зі стержнем справжнього лідера,
Він – приклад вкраїнським митцям.
І житиме в вирі сторінок,
Душею він ними бринить,
поезій його неповторний барвінок
ще більше розквітне в цю мить,
Тому що він в гаслах і в творах,
в піснях, в не поборній душі.
І з нами, хоч сталося горе,
Він – з нами… в глибинній, письменній красі!
26. 05. 2019р.
Олександр Малюк, м. Миколаїв.
ПАМ*ЯТІ ПОЕТА
Колись прийдуть у світ часи благословенні –
У пеклі згине зло, возцарствує добро!
І люд святою правдою натхненний
Згадає слово, що творив поет Дмитро.
Воно буває і тверде, як кремінь,
То дотиком ковзає по душі…
Він вічну мудрість не ховав даремно
Хоч сам уже стояв біля межі.
А крок зробив – ми враз усі збідніли!
Настали сутінки, померкнув колір фарб,
Ми ще не відаємо, ми просто не прозріли,
Який мудрець лишив по собі скарб!
27.05.19р.
Юрій Мельник, м.Баштанка.
