Чи тільки матерія?

Чи можна погодитися з твердженням атеїстів, що все найскладніше психологічне життя людини є результатом біологічних реакцій, які відбуваються в її організмі? Чи можна погодитися з тим, що ніякої людської сутності,( тобто душі)  відмінної від тіла не існує? З найдавніших часів найістотнішим елементом різноманітних релігійних вірувань було глибоке переконання в тому, що душа не зникає зі смертю тіла, а переходить в інший світ, який різні народи уявляли йог по-різному. Викликання душі предка, спілкування з нею входило в релігійні обряди багатьох форм язичництва.

Чи було це все грубим повір’ям, чи за цим, нехай примітивним релігійним досвідом, стоїть якась утаємничена реальність?

Що ми можемо знати про те, що буде після смерті? Адже «звідти» ніхто не повертався! Однак сучасна медицина нерідко дозволяє лікарям повернути до життя хворих, які знаходяться в стані клінічної смерті. Багато із врятованих потім живуть іще 15-20 років. Таке оживлення називається реанімацією. Як правило, реанімація можлива, якщо з моменту клінічної смерті минуло не більше 5-ти хвилин. Стан цей нерідко супроводжується надзвичайно дивними переживаннями.

«Людина вмирає. В цю мить, коли її фізичні страждання досягають межі, вона чує, як лікар визнає її мертвою. Вона чує якийсь дзвін і в той же час відчуває, що рухається з великою швидкістю крізь довгий чорний тунель. Після цього вона раптово виявляє себе поза своїм фізичним тілом…

Незабаром з нею відбуваються й інші події. До неї приходять душі інших людей, щоб зустріти її і допомогти їй. Вона бачить душі померлих родичів і друзів, поперед нею з’являється істота, що світиться, від неї струмує така любов і душевна теплота, якої вона ніколи в житті не зустрічала».

Це цитата із книги « Життя після смерті» американського лікаря Раймонда Муді, який зібрав розповіді понад 150-ти людей, що пережили клінічну смерть.

• Пошуки віри
• Що таке віра?