|
Частина 1.
«Якщо життя тобі дає другий шанс, не нехтуй цим»
В кожного своє покликання, і свій шлях. Особисто я ніколи не хотів бути кухарем – кондитером. Маю 4 розряд, але 16 березня 2022 прийшов добровольцем саме захищати Миколаїв, і Україну, а не стояти біля каструль. Не судилося, моя бригада завжди дотримувалася принципу: «спеціаліст має займатися своєю справою». Військова спеціальність знову привела мене до підрозділу зв’язку, адже, не зважаючи на молодий вік, до великої війни я вже служив за контрактом в ЗСУ зв’язківцем. Але я прагнув більшого!
Шлях до бойового підрозділу був тернистим, і згодом я таки знайшов те, що шукав! Дружна і привітна батальйонна сім’я радо прийняла мене, хоча «вовки» служби довго і зацікавлено придивлялися «що я за один».
Частина 2.
«Давня історія»
Часто згадую мій перший «вихід», мого першого наставника, і першого полоненого моско-ит@, хоч і було це дуже давно.
Острови. В небі – зграя дронів. Ворожі пошукові дрони увесь час дратували своїм «пі..рським» акцентом: «Чухан, я криса, вийди на связь» (змінено). Напочатку я думав, що до них прив’язана акустична колонка.
Того дня ми виконували бойове завдання вдвох. Мій напарник – досвідчений вояк Василь, йому далеко за 50, вправний, дуже сміливий, і обережний. Потужний козак. Він може знешкодити російський «мавік», який впав із вибухівкою, і не розірвався, чи застряг десь в гіллі. Знаю, що росіяни, через свою криворукість, їх розстрілюють.
Увесь день Василь чув крізь зарості чагарників і очерета якісь голоси, і тягнув мене туди, де «там хтось є». Декілька разів ми виходили, роздивлялися, шукали «гостей». Я нічого не чув, мандрувати по болоті не хотілося. «Ти не хочеш воювати», - дорікав мені, наче батько, Василь. Це дратувало, оскільки ми вже були добряче втомлені через цілодобове напруження. О 2 ночі Василь ліг відпочити, я пильную, «Земля» в радіостанцію запитала, чи можемо ми пройти 200 метрів, «зачистити» територію, - подивитися, чи живі росіяни, яких напередодні атакували наші дрони. Так, в мене було величезне бажання довести напарнику, що я нормальний солдат. Чекаю команду. Є! З радістю буджу Василя. «Ти дуже хотів, то ходімо!»
 Частина 3.
«Наше Військо комфортне, воно технічно оснащене, з розумним керівництвом і людяністю!»
GPS дрон нас вивів в заданий район. Василь іде перший, я на відстані. Десь збоку голос:
- Пацани, я сдаюсь!
- Виходи!
Переляканий контужений, увесь мокрий, і зовсім неушкоджений, якимось дивом виживший після 8 наших «скидів» кац@-чук, вийшов з піднятими руками. Він вже попрощався з життям 300 разів, зариваючись між корінням в багнюку. Півгодини тому його зброю відкинуло вибухом десь в річку, а його загиблий напарник так і залишився в кущах, знайшовши свій спокій на українській Херсонщині, де до 2014 міг як турист вільно відпочивати, насолоджуючись життям в гостинній Україні.
Знаю, що випадки здачі до полону траплялися і раніше. Полоненого якута ми зв’язали, розпитали. Піде на обмін. Мене переповнювали емоції і гордість, я був вдячний Василю за його передбачливість і пильність, адже всі крайні дні він чув голоси саме цих окупантів.
Частина 4.
«Бог є!»
Бойове завдання.
Сидимо в затишному бліндажі, а «надворі» сонечко, чудова погода. Запитую «небо», «Велика земля» каже що «чисто». Хочу вийти, але щось мені підказує, що не варто. За 5 секунд – вибух ворожого FPV прямо на вході в бліндаж. Згадую історію побратима з іншої бригади. Їхній підрозділ знаходився в укритті, в бінокль спостерігали за Дніпром. Летить дрон зі «скидом». Спостерігають. Він наближається, і летить на вхід бліндажа. Ніхто не очікував такого нахабства. Микола вибігає, і в декількох метрах до входу, навідліг рукою збиває його. Дрон перевернувся, і безпорадно впав. Поки хлопці думали, що з ним робити, прилетів танковий снаряд. Бліндаж зруйнований, всі живі.
Відколи я в своєму батальйоні, впевнений в міцності нашого війська, ми втомилися, але шанси ворога дорівнюють «нулю». Ми злагоджені, і потужні, особливо коли ворожі човни, повні московс..ого м’яса, намагаються атакувати. І тоді починається справжній «Counter-Strike», і ти відчуваєш міць, силу зброї, і плече побратима!
Адже ми - бригада, де панує козацький дух, і всі один-одного знають!
Дякуємо колегам з "INSHE.TV" за підтримку -
розміщення на своїх сторінках більш, ніж 30 публікацій про Героїв 123 бригади ТрО.
Запрошуємо переглянути інші статті:
Джерело публікації:
https://www.facebook.com/TROPIVDEN |
