Псевдо Лукас (псевдо змінене). Частина 1.
Працював в Ізраїлі, щойно дізнався про напад т.з. росії, за півдня зібрав речі. Вагань не було.
27 лютого на Польщу, звідти автобусом Варшава – Херсон, але доїхав лише до Вінниці. На блокпосту підсів на попутку, і доїхав до Миколаєва. В ТрО місць вже не було, і я попросився поза штат. Так і почав службу в бригаді, де всі один-одного знають.
Службою пишаюся. Брав участь… Не одного побратима врятував від смерті, виносив поранених під ворожим обстрілом, пройшов «острови».
Наша група тиждень виконувала окреме завдання, а підрозділ штурмовиків готував своє, їх виявив ворожий дрон, почав «працювати» танк, і артилерія. Ми подумали, що це стріляють по нашому сховищу, вийшли звідти, і нас теж помітили! Дрон корегує, танк стріляє, всюди болото, дякувати Богу, десятки пострілів по нас ніякого результату ворогу не принесли.
Наступного дня наша позиція знаходилася на горищі покинутого будинку в «сірій зоні». Ми не давали окупантам спокою, і росіяни вислали на «зачистку» цієї території чисельний підрозділ. Як в Другу Світову. Через хаотичну стрілянину раш - стів, і вибухи їхніх гранат, приймаємо рішення спуститися, аби не наразитися на дурну кулю.
Своє завдання того дня ми виконали, видавати себе, і приймати нав’язаний бій не було сенсу, «тихо прийшов, тихо пішов».
Псевдо Лукас (псевдо змінене). Частина 2.
«Човнар від Бога».
За словами побратимів, Лукас – один з найкращих драйверів - човнарів підрозділу. Він дуже гарна людина, і як побратим, і в плані взаємовиручки – йому немає ціни.
В Лукаса є «чуйка», він кожний захід на позиції моделює сам, часто це експромти. Як краще «зайти», під яким кутом, в який час, і свій стиль заходження на позиції. Швидкість, і маневр!
І, звісно, манера поведінки: він людина доросла, але знає як влитися в колектив молоді, завжди намагається підлаштовуватися під людей.
Побратим на псевдо Глово (псевдо змінене) захоплюється мужністю Лукаса: «Декілька разів разом із ним потрапляли під щільні обстріли піD-ів, але щоразу поверталися назад неушкодженими, відтягувалися.
Лукас не раз завозив мою групу, в нього не буває паніки, в критичні моменти спрацьовує холоднокровність. Він добре керує людьми в човні, під час екстреної ситуації скаже - кому взяти весло, кому вести вогонь, бувало, що наша оборонна стрілянина перетворювалася на завзяте полювання на ворожих «птахів».
В Лукаса до міри гумору, інколи «чорного», але доречного. Настрій і спокій, і головне – він відчуває відповідальність за кожного з нас!
А ще - концентрація уваги, і нервів.
Лукас досвідчений, до нього хлопці ідуть за життєвими порадами.
З його іменем пов’язано безліч історій, багато таких, коли він нас забирав з «повної дупи», і ніколи не боявся, завжди «летів»!
Нещодавно, під час виконання бойового завдання, Лукас отримав поранення.
Наш підрозділ заходив на позиції. «Йшли» дуже довго, не зважаючи на зграї ворожих «птахів», доставив хлопців до місця призначення. На зворотному шляху трапилася саморобна ворожа міна… Коли я побачив стан його човна, в голові відразу промайнули погані думки. Телефоную:
- Друже, як ти?
- Та шо, ногу зламав, дивлюся, на мене летить штурвал…
Хлопці витягли Лукаса з води, він і в той момент був «на оптимізмі».
Добре «підкачаний», обстріляний, вправний, і дуже сміливий вояк! Так, саме сміливий! Це як водієм на Авдіївському напрямку: є одна «дорога життя». Теж саме в нас.
Слава Богу, всі наші історії так і закінчуються: він нас завіз, і він нас забрав.
Бувають критичні ситуації, коли теоретично можна відмовитися, придумати безліч причин, злякатися орк- ських «лякалок» з брехливих чатів фсб-шного теле- ..аму. Але в нас «відмовників» не було. В нас всі хлопці – Герої. Навіть той, хто надавав допомогу Лукасу, підплив, ризикуючи життям, оскільки всюди міни, витягнув з води пораненого побратима, якого вже почало зносити течією.
Інколи човнарі роблять такі речі, що не кожна людина здатна на таке.
Видужуй, Братику, чекаємо на тебе!»
Запрошуємо прочитати інші публікації про захисників України:
|
