Батьками бути непросто – з цим ніхто не сперечатиметься. Часом наші діти відповідають на нашу любов і турботу, як нам здається, неадекватно. Їх капризи, упертість, конфліктність іноді здаються нам безпричинними. Всі без винятку сім'ї проходять через періоди спокійних взаємин і періоди складні, кризові. Та головне, що потрібно пам'ятати батькам – це нормальна закономірність розвитку дитини.
Сьогодні поговоримо про дитячу кризу 7-ми років. Всі дітки через це проходять, хтось менш помітно, хтось більш, але всі. Вона може проявитися навіть і в 8-9 років та тривати від 1 до 1,5 року. По суті - це перша сходинка становлення особистості. Дитина усвідомлює себе не просто окремою істотою, а саме окремою особистістю. Виникає гостра боротьба переживань. Опинившись раптом перед цілим морем власних почуттів і відчуттів, дитина не знає, як з ними впорається, як їй тепер вести себе з навколишнім світом.
Як же проявляється ця криза?
Із звернення клієнта:«взагалі змінилася поведінка, я не можу нічого з ним зробити, пояснить йому, успішність геть на 0 впала, вже і розмовляла, і сварила.... ніяких здвигів. Як же йому пояснити, що це для нього важливо - вести себе адекватно, не хамити вчительці і старатися? Якщо я йому розказую, а він сміється…»
На підставі виникнення особистої свідомості криза 7-ми років має специфічні симптоми:
втрата безпосередності - між бажанням і дією вклинюється переживання того, яке значення ця дія буде мати для самої дитини;
вередування; впертість, негативізм, знецінення вимог дорослих;
симптом «гіркої цукерки»: дитині погано, але вона намагається цього не показувати. Виникають труднощі виховання дитини, вона починає закриватися і стає некерованою.
В основі цих симптомів лежить узагальнення переживань. У дитини виникло нове внутрішнє життя, життя переживань. Якщо ці симптоми є наслідком педагогічної запущеності або стресової для дитини ситуації і лише випадково співпадають з кризовим періодом, то йдеться про суб'єктивну кризу. Об'єктивна криза характеризується появою якісно нового у психічному житті дитини і обов'язково сприяє появі негативних і позитивних симптомів.
Як допомогти дитині?
Готових рецептів тут немає – все дуже індивідуально. У якомусь сенсі криза 7-ми років це своєрідне тренування перед підлітковим періодом. Якщо в цей період вдається зберегти тісний емоційний контакт з дитиною, то є надія що і наступний віковий рубіж пройде більш гладко. Батькам треба навчитися приймати почуття дитини і намагатися їх зрозуміти. Щоб дитина навчилася контролювати свої емоції та розуміти почуття треба не боятися показувати свої почуття до неї. Ніяких криків та докорів не повинно бути!!!
Як діяти батькам?
Причина негативних реакцій дитини - невідповідність батьківських відносин і вимог з бажаннями і можливостями дитини. Змініть своє ставлення до дитини - вона уже не маленька - уважніше ставтеся до її думок і суджень.
Тон наказу і повчання в цьому віці малоефективний.
Якщо часті скандали - відпочиньте один від одного.
Як можна більше оптимізму і гумору в спілкуванні.
Використовуйте «стратегію позитивного оцінювання дитини»: позитивна оцінка дитини як особистості, демонстрація доброзичливого до неї відношення ( «Я знаю, ти дуже старався», «Ти розумний хлопчик (дівчинка)). Вказівки на помилки, допущені при виконанні завдання або порушення норм поведінки («Сьогодні щось у тебе не вийшло, але наступного разу, я вірю, що буде краще», « Ти зможеш, у тебе все вийде добре», «Ми знаємо, що ти нас не підведеш!».
Шановні батьки! Ваша дитина переживає новий етап розвитку - допоможіть їй у цьому своїм розумінням. Повірте, це принесе найменше втрат, ніж приниження, недовіра та покарання. Може всяке бути: погіршення успішності, істерики, крики, докори, непослух. Але тримайтеся і ставтеся до цього, як до тимчасового явища. Кажуть, що у сім років дитина «закриває душу» вона може сміятися, а в душі їй зовсім погано, ось чому важливо бути уважними до її почуттів, настроїв та вчинків. Та якщо бачите, що не можете впоратися з виникаючими труднощами самостійно, якщо не виходить контролювати ситуацію і це негативно впливає на дитину та ваш психологічний клімат в сім'ї - обов' язково зверніться за допомогою до фахівця!
ВИСЛОВИ, ЯКІ ХОТІЛА Б ЧУТИ ЧАСТІШЕ ВАША ДИТИНА
Ти в мене така красуня..
З тобою мені так легко..
Я нікому так не вірю, як тобі..
Порадь мені,будь-ласка…
У мене немає нікого ближчого за тебе…
Я б ніколи не зумів(ла) так добре зробити, як ти…
Ти в мене найрозумніша…
Які в тебе чудові друзі..
Ти мені дуже допоміг!
Ти нас так порадувала!
Я тебе так люблю…
Ти нам дуже потрібна…
Не можна говорити людині, що вона найрозумніша... Тому, що завжди знайдеться хтось найкращий , найрозумніший і найсміливіший.. Людині не треба насаджувати ілюзії, які можуть призвести до невпевненості і як люблять говорити психологи - до депресії... Треба говорити про реалії життя і про те, що вороги можуть стати друзями, а друзі не самі найкращі... Які батьки, такі і діти. І впершу чергу подивіться на себе, шановні батьки.
Магістр з фізичної реабілітації та прикладної психології. І. Пшиченко.
Батьки та інші члени сім'ї повинні представляти для дитини «надійний тил». При будь-яких обставинах дитина повинна знати, що вона є і буде найкращою, найрозумнішою, найсміливішою для своїх близьких. До речі, такої думки не тільки я, а й більшість психологів-практиків. Так підростаюча дитина зможе уникнути хворобливих відчуттів після невдач, а також буде застрахована від того, що через якісь промахи батьки можуть змінити свою думку про неї. Неймовірно важливо, щоб з самого раннього віку діти розуміли, що вони унікальні, відмінні від інших, незвичайні (ОСОБЛИВО В ПЕРІОД КРИЗИ!).
Ваш коментар до публікації: (можна через соцмережі та акаунти у "Фейсбук", "Гугл" та ін.)
На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.
Згідно
Правиладміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.
-1
