В Державному архіві Миколаївської області зберігається справа №9240с репресованого Калініченка Василя Федоровича, 1891 року народження, уродженця хутору Комендантове Дубов’язівського району Чернігівської області, що до свого арешту очолював Баштанську МТС (машино-тракторну станцію).
Підґрунтям до фабрикування справи проти Калініченка В.Ф. стала заява від травня 1936 року, до секретаря ЦК КП(б)У Постишева П.П. колишнього жителя с.Баштанки і службовця Баштанської МТС тов. (товариш) М. В ній він подавав директора МТС, як колишнього білого офіцера, поміщика, вбивці двох колгоспних дітей, розкрадача колективного майна та інше.
З матеріалів слідства стало відомо, що Калініченко В.Ф. почав працювати в Баштанській МТС з 1930 року, а 1934 року згадується як директор МТС. В 1937 році, на час арешту директора, Баштанська МТС обслуговувала 30 колгоспів району, машино-тракторний парк нараховував близько 250 одиниць техніки. МТС працювало, тримаючи досить високі показники в складник умовах матеріально-технічного забезпечення.
Калініченка В.Ф. було заарештовано 11 вересня 1937 року та направлено в тюрму НКВС м.Одеси.
В розгляді справи трійка «виявила», що Калініченко В.Ф. походив з заможної селянської сім’ї, а його батько був Конотопським повітовим старшиною, протягом 30 років. Те що, він служив в вахмістром в царській армії під час першої світової війни. З 1917 по 1920 роки входив до боротьбистської організації в м.Черкаси, а 1935 році його було втягнуто в українську контрреволюційну націоналістичну організацію.
До справи було долучено листа тов. Ш в якому виводилася нібито «продуманая система вредительства» директора МТС, що проявлялася в ремонті тракторів та комбайнів, ігноруванні чеканки хлопку, оранці, в провальній організації роботи потенційних стахановців та іншому.
На засіданні членів Бюро Баштанського РК КП(б)У, від 11 жовтня 1937 року тов. Чудун, Прокопенко, Романов, Зельцер, за головуванням тов. Сенкевича, було заслухано інформацію про Калініченко В.Ф. Як «активний учасник контрреволюційної організації» Калініченко В.Ф. був виключений з рядів ВКП(б), від займаної посади директора Баштанської МТС був відсторонений, справи МТС були передані його заступнику тов. Овчаренку.
За матеріалами слідства було допитано 10 свідків, як і працівників МТС, так і жителів з його батьківщини. В показах свідків, не знайшлося підтвердження, висунутих про ти нього обвинувачень, окрім того, що він походив з заможної селянської родини та служив в царській армії. Речові докази за матеріали справи були відсутні. Калініченко В.Ф. своєї вини не визнав. Відповідно до постанови трійки УНКВС по Одеській області від 2 листопада 1937 року Каленіченко В.Ф. було розстріляно 14 листопада 1937 року.
Каленіченко В.Ф. було реабілітовано 9 жовтня 1989 року відповідно до Указу Президії Верховного Ради СРСР від 16 січня 1989 року «О дополнительных мерах по восстановлению справедливости в отношении жертв репрессий, имевших место в период 30-40-х и начала 50-х годов», за поданням Каленіченко Лідії Василівни, що проживала в с.Галиця Ніжинського району Чернігівської області.
В сусідній, Привільненській МТС також відбулася чистка керівництва, притому двічі. 10 жовтня 1937 року було заарештовано його директора Залевського Павла Петровича (1898 року народження). Рішенням Наркома Внутрішніх Справ СРСР і Прокурора СРСР від 26 листопада 1937 року його було засуджено до розстрілу. Страчено 8 грудня 1937 року. А вже, 7 січня 1938 року було заарештовано наступного директора Привільненської МТС, Довгаля Михайла Андрійовича (1902 року народження). Його було засудженого трійкою УНКВС в Миколаївській області до 8 років виправних трудових таборів.
Тут слід згадати і репресованого в 1935 році, заступника директора Баштанської МТС Прядко Антона Власовича, що проходив, по груповій сфабрикованій справі № 3897, проти контрреволюційної есерівської організації, в більшості своїй, яку складали учасники Баштанського повстанства. Засудженого до 6 років виправних таборів з конфіскацією майна, померлого у таборі в Магаданській області 1942 року. Однак, стосовно його долі, є і інші свідчення, що вказують на те, що він залишився живим і його бачили після війни в Україні.
На сьогодні жертви сталінських репресій, люди які жили, трудилися в нашому краї, які були юридично з часом реабілітовані, залишаються для нас заретушованими, в більшості вирваними з нашої пам’яті, як ті старі фотографії, без облич та підписів. Нажаль, про таких людей мало хто, вже, може розповісти, безпосередніх свідків не залишилося, залишилися «сухі», не багатослівні матеріали сфабрикованих судових справ.
На фото: директор Баштанської МТС В. Ф. Калініченко (чи точно це В. Коленіченко - підтвердження немає)
Фото 1933 року з фондів музею.
Олег Требух
Директор Баштанського районного краєзнавчого музею
На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.
Згідно
Правиладміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.
