Блоги жителів міста Баштанка та Баштанського району Блог Петра Войцехова з міста Баштанка
 
Головне меню сайту
  НОВИНИ
  СТАТТІ
  БЛОГИ БАШТАНЧАН
  ФОТОАЛЬБОМ
  БАШТАНКА TV
  Пошук земляків
  Безкоштовні об'яви

  Проекти та важливі публікації
адмін | відгуки | обмін
Підприємства, установи:
- «Голос Баштанщини»: реклама та публікації
- Баштанський відділ поліції
- Університет «Україна» в м. Баштанка
- КП «Міськводоканал»
- Баштанське УЕГГ
- Управління статистики
- Фонд соцстрахування
- Баштанський РС ГУ ДСНС
- Відділ лабораторних досліждень
- Управління державного казначейства
- Управління Держпродспоживслужби

Баштанка та район є тут:
Баштанка на facebook  Баштанка на vkontakte Instagram Баштанка Баштанка в Однокласниках  Новини Баштанки та району в Твіттері

- сайт до 2007 року -


Переглядають сайт: 1
Незареєстровані: 1
Користувачі: 0

Пошук на сайті від Google

Зверніть увагу!
Тут може бути
Ваша реклама!

вхід на сайт

Персональний блог
Юлії Дубогрій [4]
Василя Гонти [30]
Оксани Смоли [9]
Олега Требуха [1]
Ірини Пшиченко [72]
Петра Войцехова [42]
Віктора Коваленка [220]
Михайла Данилюка [3]
Олександра Басенка [13]
Валентина Гриценка [27]
Олександра Процака [7]
Антоніни Заворотнюк [23]
Олександра Дорошенка [3]
 
Баштанка рекламна
 

» Усі блоги " » блог Петра Войцехова [ Додати запис до власного блогу ]

Біль душі


Село. Село  далеко десь в степу.

Село, відрізане від світу,

Бо лиш одна дорога в світ веде –

Одна дорога і та далека,

Яка відкрита тільки влітку

І ще весною.

А восени і взимку не проїхати і не пройти,

Але живуть у ньому люди.

Поки живуть.

Колись цвіло село, а зараз запустіння.

Живе в селі собі жіночка одна,

Живе одна зовсім одна.

Дочка в інституті вчиться, син – у школі ще.

Чоловік подався десь на заробітки

Та замість заробітку в труні приїхав

Назад додому у своє село.

А  жіночка одна у цьому світі,

Одна нікому не потрібна.

Зарплата в неї мінімальна

В дворі повалене усе, немає ж чоловіка.

Крізь стріху сніг мете – дірява.

Куди не глянеш, потрібні чоловічі руки.

Вона ж одна і в неї зарплата мінімальна.

А ще ж у хаті груба топити чимось треба,

А дров нема – зарплата ж мінімальна.

Рубати дрова треба, а сил нема, бо жінка.

У хаті пустка і пусто на душі,

Бо ж молода іще – ще тільки 42

Ще тільки жити, жити, а життя уже й нема –

Одна лиш дочка є і син росте.

Жити треба. А  як?  Душа  заходиться в німому крику

Як? Зарплата  мінімальна і більш нічого.

Вона ж бо жінка і немає чоловіка.  Тільки  діти.

Дочка вчиться день і ніч, стипендія потрібна,

Ще й на роботу ходить десь, бо ж жити треба.

Надіятись нема на кого ще й маму піддержати треба,

А син не розуміє геть нічого –  ріс без батька.

Село глухе, здоров`я кволе

І пустота – попереду нічого.

А мама дивиться на муки своїх дітей

І крик. Крик в душі страшний.

Він душу розриває.

Ну,  що кому я завинила, хто мене прокляв, за що?

Поїхати кудись край світу і будь, що буде?

Та куди? Із  чим? А  діти?

І виходу нема у неї – в її думках –

А думки, думки з`їдають,

Точать мізки, як шашіль дошку.

Такий відчай, така розруха.

Та поки зима, усе стоїть завмерле,

А як прийде весна – а це ж село –  

І треба все робити, а сил нема,

Бо ж жінка й зарплата мінімальна.

А душа болить, болить і виходу не бачить.

А діти? Діти. Круг.

Круг на замку і розірвати як його?

Душа ж болить. Болить.

Душа у розпачі і виходу не бачить.

 

 

 



ПОПЕРЕДНІЙ - записи у блозі - НАСТУПНИЙ

Опубліковано: 17.02.2017
Розкажіть друзям про дану публікацію у блозі Петра Войцехова у соціальних мережах:

Всього коментарів: 0

Ваш коментар до публікації:
(можна через соцмережі та акаунти: "Фейсбук", "ВК", "ОК", "Гугл", "Яндекс" та ін.)
avatar
 

10 НОВИХ КОМЕНТАРІВ
ВІДВІДУВАЧІВ САЙТУ  ДО БЛОГІВ, НОВИН, СТАТЕЙ...

 



Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

 

         
 

Copyright MyCorp © 2006
Хостинг від uCoz