Блоги жителів міста Баштанка та Баштанського району Блог Валентина Гриценка
 
Головне меню сайту

вхід на сайт

Персональний блог
Юлії Дубогрій [4]
Василя Гонти [30]
Оксани Смоли [9]
Олега Требуха [1]
Ірини Пшиченко [72]
Петра Войцехова [42]
Віктора Коваленка [175]
Михайла Данилюка [3]
Олександра Басенка [13]
Валентина Гриценка [27]
Олександра Процака [7]
Антоніни Заворотнюк [23]
Олександра Дорошенка [3]
 
Баштанка рекламна
загрузка...
 

» Усі блоги " » блог Валентина Гриценка [ Додати запис до власного блогу ]

Спогади про Рух (Баштанка)

  2014 рік став роком, коли вся прогресивна громадськість відзначала 25 річницю Народного Руху України. Ця громадська організація дала життя всім партіям демократичного спрямування. В Баштанкі утворення НРУ відбулося в 1991 році. В ньому приймали участь Олександр Драгуновський, Олександр Вівсяний, Євген Вівсяний, Борис Луценко, Валерій Бойченко, Григорій Гетьманенко, Сергій Архипов, Ігор Атаманчук, Валентин Гриценко. В 1993 році НРУ став не громадською організацією, а політичною партією. В Баштанці офіційно НРУ як політична партія був зареєстрований в 2000 році. В 1991році, коли обирали першого президента України від НРУ кандидатом був голова НРУ Вячеслав Чорновіл. Влада робила все щоб в Баштанку не потрапили агітатори від Вячеслава Чорновола. Незважаючи на це Баштанські Рухівці забезпечили проведення концертної програми в залі ПТУ-9 для жителів прилеглих будинків. На початку 1990 року ми збиралися у Леоніда Кльосова.
  У вечірній час світло не вмикали, бо говорили про Самостійність України. Виготовляли листівки, які потім розповсюджували. В СШ №2 було приміщення старої котельні. Димохід був дуже високим. Ми вирішили встановити синьо-жовтий прапор на вершину цього димоходу. Зважився це зробити Ігор Атаманчук. Він встановив прапор в нічну годину. Майже двоє суток майорів прапор на Баштанкою так як боялися лізти на таку висоту, щоб його зняти. Прапор також встановили на будівлі ПТУ-9. Приїздив начальник управління профтехосвіти Володимир Кривінець, заставляв його зняти. Я відмовлявся мотивуючи це тим, що можливо прапор замінований.
   В 1991 році голову Братського НРУ Висоцького вдарив вилами голова колгоспу. Рухівці Баштанки організували поїздки в Братське де пояснили голові колгоспу, що так не можна робити. Перший мітинг проти свавілля влади, щодо грабіжної приватизації землі рухівцями міста був проведений на стадіоні. На який зібралось більше тисячі людей. Був також і виступив голова Обласної організації НРУ Олександр Діденко. Після цього розпочався тиск на рухівців. Голова районної ради М. Л. в районній гаpеті погрожував, що суд поставить крапку, щодо видумки рухівців (до цих пір суд крапки ще не поставив). Ми часто отримували анонімні листи, де нам погрожували повісити, спалити. Деякі із них я передав начальнику КДБ в Башатнці, але безрезультатно. Працівники міліції приходили до активістів з листами де говорилось, що в разі продовження висловлюватися проти влади буде заведена кримінальна справа. Особисто до мене приходи Табакін. Він людина порядна. Коли я запитав, що це таке він ніяковіючи відповів, що не знає про що там мова. - Ви прочитайте і підпишіться, - казав Табакін. Я підписав назвавши автора погроз словом яким зараз називают путіна.
  Незважаючи на шалений тиск, все ж таки в районній газеті друкувала статті рухівців редактор Валентина Свирса. Дописи були щодо Самостійності України та критики влади. Це завдяки тому, що керував районом в той час Микола Бардачов, людина з великої літери. До нього завжди можна було звернутись за порадою. Це унікальна людина. Я робив все, щоб в 1994 році його зняли з посади керівника району, а в 2005 році він робив все, щоб мене затвердили на посаду в райдержадміністрацію. У 1988 році в українській церкві (по вул. Соборній) ми встановили Хрест та посадили ялинку в пам'ять за загиблими у ЧАЕС. Запросили чорнобильців та провели панахиду. Правда міліції та представників від влади було набагато більше ніж тих хто проводив панахиду.
  Декілька раз Рухівці відправляли учнів під час зимових канікул на Західну Україну святкувати Різдво.З учнями в основному їздила викладач англійської мови школи №2 Л. Ткачова. У відповідь під час літніх канікул учні з Західної України приїздили до нас.

  Наша делегація також була присутня на похованні Вячеслава Чорновіла який загинув 25 березня 1999 року в таємничій автомобільній катастрофі. Кажуть, що прийшло проститися з ним більше чотириста тисяч людей. Люди сиділи, стояли на будинках, трамваях. Панувала приголомшуюча тиша.
  Після того як була забороненна комуністична партія, пройшов певний час. Дехто з її членів оговтався від переляку і почали знову організовуватись. Організаційні збори комуністи проводили на території старої восьмирічної школи. Нас було 10 чоловік, ми проводили пікетування цього збіговиська. Таке пікетування ми проводили і в Миколаєві біля кінотеатру «Жовтневий», де проходили обласні установчі збори комуністів. Ми намагалися прорватися в зал, але нас відтіснили представники міліції. Тоді Леонід Кльосов, Олександр Вівсяний забралися на цементні колони і співали патріотичні пісні. Міліція намагалася їх стягнути, але безуспішно, і тільки після декількох намагань це їм вдалося. Не памятаю в якому це було році.

  Завжди на 1-травня проводилися демонстрації колон організацій, підприємств, навчальних закладів. Ми також ішли колоною. Але замість республіканських прапорів, які входили до радянського союзу ми несли синьо-жовті прапори. Коли дійшли до трибуни на якій знаходилось керівництво району, навіть районній духовий оркестр перестав грати. На трибуні мовчать, ніяких лозунгів не викрикують. Не витримала Олена Корольова з нашої колони, яка звернулася до тих, які були на трибуні «Чого мовчите? Словами Слава Україні потрібно нас зустрічати!».
  Вірю, що прийде час коли влада проведе дійсно захід, щодо увіковічування РУХу, а не той, недолугий, у кращих традиціях часів Януковича, що провела 25 вересня райдержадміністрація спільно з районною радою (дивіться публікацію в районній газеті 4 жовтня 2014 року №90), не запросивши рухівців Баштанщини
.


ПОПЕРЕДНІЙ - записи у блозі - НАСТУПНИЙ

Опубліковано: 06.11.2014 | Переглядів: 657
Розкажіть друзям про дану публікацію у блозі Валентина Гриценка у соціальних мережах:

Всього коментарів: 3
avatar
1
1
Політика - це вміле керування державою.... Настала якась ідея розбрату.... Ніхто ні за що не бореться  до кінця. Тільки наші політики за владу....  Добре, що Ви, вірите... Непокаране зло регенерує  себе...

Думаю, що треба зробити більший шрифт, а то важко читати текст.
avatar
0
2
Щодо діяльності НРУ у районі я чув, але такого детального опису ніде не бачив. Цікава і головне повчальна історія. Сьогодні біда (війна) об'єднала українців і відсіяла пустих базікал від справжніх патріотів України.
А матеріал про діяльність НРУ обов'язково опублікуємо у районній газеті. Є кілька питань, які я пізніше з'ясую зателефонувавши вам.
avatar
1
3
Також пропоную для колективного фото зібратися усім учасникам НРУ Баштанщини (про яких йдеться мова у статті).

Ваш коментар до публікації:
(можна через соцмережі та акаунти: "Фейсбук", "ВК", "ОК", "Гугл", "Яндекс" та ін.)
avatar
 

10 НОВИХ КОМЕНТАРІВ
ВІДВІДУВАЧІВ САЙТУ  ДО БЛОГІВ, НОВИН, СТАТЕЙ...

 



Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

 

           
 

Copyright MyCorp © 2006
Хостинг від uCoz