Блоги жителів міста Баштанка та Баштанського району Блог Віктора Коваленка
 
Головне меню сайту

вхід на сайт

Персональний блог
Юлії Дубогрій [4]
Василя Гонти [30]
Оксани Смоли [9]
Олега Требуха [1]
Ірини Пшиченко [72]
Петра Войцехова [42]
Віктора Коваленка [190]
Михайла Данилюка [3]
Олександра Басенка [13]
Валентина Гриценка [27]
Олександра Процака [7]
Антоніни Заворотнюк [23]
Олександра Дорошенка [3]
 
Баштанка рекламна
загрузка...
 

» Усі блоги " » блог Віктора Коваленка [ Додати запис до власного блогу ]

Балада «Сни з Холодного Яру»

                                                         Балада  «СНИ З ХОЛОДНОГО ЯРУ»
                     
 «... Стережіться ж,
 Бо лихо вам буде,
 Тяжке лихо!.. Дуріть дітей
 І брата сліпого,
 Дуріть себе, чужих людей,
 Та не дуріть бога.
 Бо в день радості над вами
 Розпадеться кара.
 І повіє огонь новий
 З Холодного Яру.»
  Т.Г.Шевченко
 (17 декабря 1845р. Вьюнища)
                                        
Холодний Яр... Святі місця!
Багато що відомо нам про них,
Але багато й таїни ще бережуть вони!

Але чомусь «гарячий» той Холодний Яр...
Гарячий для сердець не збайдужілих
До того, що колись було у сиву давнину
І що до нас дійшло
Від кобзарів сліпих і посивілих.

А що було у недалекому двадцятому столітті,
До і опісля Громадянської війни?
Яруги глибочезні, вікові дуби –
Про що мовчать вони?
Й про що розповідають шелестом листочків
І щебетом пташок в своєму вітті?

Про кого і про що їм сняться сни
З холодно-ярської, отої, глибини?

Друже, Холодний Яр!
А чи сняться тобі запорожці,
Що столичні стерегли рубежі?
Чи Максим та його гайдамаки,*
Що колись тут «святили ножі»?**

І, напевно, ти всіх пам’ятаєш
Тих повстанців Нової доби,
Бо ж все знаєш і нам нагадаєш
Трагедійну Велич їх боротьби!

Нехай затерла років круговерть
І їх життя, і їхню смерть
Та знов прийшла загроза (не нова)
І дуже актуальні знов слова
З девізу, як небесна твердь –
«Воля України, або – смерть!»

Пане-брате, Холодний Яре!
Багатьох, ти, тоді зігрівав
Втікачів від чужої сваволі
І притулок надійний давав
Тим, хто прагнув до кращої Долі

Та не просто прагнув, а боровсь за неї,
Бо ж пророче, у свій час,
Написав Тарас:
«... Бо вдень радості над вами
Розпадеться кара...»
І таки повіяв, ох, повіяв
Вогонь з Холодного Яра!

І таки розпалась кара – то народ піднявся
На захист своєї Вітчизни,
Гнів народний, благородний
                                            до Небес здійнявся!
Й попелив Вогонь той гнівний
«червоних» і «білих»,
І всіх інших зайд паскудних,
Що на українців нападать посміли.

Одначе...
Бачиться мені Коло
Козаків в жупанах,
Біля дуба старезного –
                         Постать отамана
І бачиться мені Рада
Гетмана Богдана,
Біля нього вся старшина,
В поміч Богом дана!

Як давно те все було...
Все минуло, все пройшло!

Одначе...
Бачуться мені повстанці,
Біля того ж дубу –
Позлітались, як соколи,
Ворогам на згубу

Кулемети і шаблі, коні і гармати...
Сотники-полковники, молоді й не дуже –
Дуб священний, пане-брате,
Друже!
 Не мовчи, а розкажи нам
(ти ж все пам’ятаєш),
Про тих хлопців розкажи
Всеньки-все,  що знаєш.
 

Як давно те все було...
Все минуло. Та не все пройшло!

І було шість років (а може і більше),
Славних років...
І було це не в театрі, не для публіки.
То був час не казки,
То був грізний Час народної    
Холодно-ярської  республіки***

Та нерівні були сили (це по-перше), а по-друге – не знали герої,
Що не переможеш нечисть в чесному двобої.

Бо ж тільки спокійним розумом й чистими серцями,
Предковічной Вірою й древніми Знаннями
Можливо подолати посланців
                                                 з Мирів Пекельних. Й Тьми.****
А перемігши – готуватись до війни,
                                                                  Нової Війни!

Бо ж знов відчинились, оті, пекельні ворота
І знову полізла  московська сволота!

Знову виринули з Небуття голодні ублюдки,
Щоб зробити з нас рабів, а ще (нема інших слів!) –
Їм потрібна наша Кров, (така то любов!),
 Господарю  ж  їхньому – всі надприбутки.

Та вже зріє, їм  проклятим, Небесная кара,
Загорівся вже і віє, віє «новий»
                                                з Холодного Яра!
Вогонь новий, остаточний – з Холодного Яра!

Одначе, одначе...
То чи ж давно те все було?
То чи минуло? Чи ж... прийшло?!


1.02. – 23.06.15р.                              11:00 - 11:00

* -- Максим Залізняк, Іван Гонта --
       ватажки народного повстання 1768 року на Правобережній Україні.
** -- ножі, за переказами, освячені духівництвом Мотронинського монастиря
        (поблизу Чигирина) на розправу гайдамаків із шляхтою.
*** -- місцевість у лісі поблизу Чигирина, де в 1917 році повстанці проголосили
            Холодно-ярську народну республіку.   
**** -- із Слов.-Арійськ. Вед


Основою для написання стали:
Вид.дім «Києво-Могилянська академія», 2006р. «Історія українського козацтва»;
Т.Г.Шевченко «Холодний Яр», «Гайдамаки»;  В.Шкляр «Чорний Ворон (Залишенець)»;
М.Глухенький «Коліївщина»

 

 
Поетичні замальовки:
 
Я не верю политикам (т.н. «политическим сукам»),
Вот не верю – и всё!
Может зря? Может... Нет, не зря –
Видать разным Наукам
Мы, когда-то, своё открывали Лицо.

10.06.09г. – 7.02.15г.                     9:20 – 15:40

Люди говорят, что я – «Талант!»,
(Поэт и композитор, певец и музыкант).
Ну, что ж –
За то спасибо моему Отцу,
А Матери – земной поклон!
И, да благословят их Небеса
До окончания Времён!
 
             2009г. – 7.02.15г.                                16:20


                                                  
«Краще сліпі очі ніж сліпе серце.»*

Безперечно це чи ні –
Вирішить кожен для себе.
Але проходять наші дні, земнії дні...
Буває й зрячі цього не помічають,
Але летять роки, минають і десятиліття,
Та для сліпих седець –
                                        байдуже і століття!
Мабуть, що усіх нас –
                                      розсудить Час!

Та хай мої слова, ці, будуть «не до ночі»**--
Напевно, що сліпі серця
                           засліплюють свої ж, бо, Очі!

* --  укр.нар. мудрість
** -- «не до ночі хай буде сказано» (нар.)
19 – 23.02.15р.                        13:30 – 20:00

                                                                                          
                                     
 


ПОПЕРЕДНІЙ - записи у блозі - НАСТУПНИЙ

Опубліковано: 12.02.2015 | Переглядів: 1196
Розкажіть друзям про дану публікацію у блозі Віктора Коваленка у соціальних мережах:

Всього коментарів: 0

Ваш коментар до публікації:
(можна через соцмережі та акаунти: "Фейсбук", "ВК", "ОК", "Гугл", "Яндекс" та ін.)
avatar
 

10 НОВИХ КОМЕНТАРІВ
ВІДВІДУВАЧІВ САЙТУ  ДО БЛОГІВ, НОВИН, СТАТЕЙ...

 



Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

 

           
 

Copyright MyCorp © 2006
Хостинг від uCoz