ШАНОВНІ ВІДВІДУВАЧІ МОГО БЛОГУ, ПРОПОНУЮ ДО ВАШОЇ УВАГИ СТАТТЮ З НОВОБУЗЬКОЇ РАЙОНКИ «ВПЕРЕД», ЯКА З*ЯВИЛАСЯ ОПІСЛЯ МОЄЇ ТВОРЧОЇ МУЗИЧНО-ПОЕТИЧНОЇ ЗУСТРІЧІ (здається – 21 листопада 2019 року) ЗІ СТУДЕНТАМИ ТА ВИКЛАДАЧАМИ МОЄЇ «АЛЬМА-МАТЕР», ЗА ЩО Я ДУЖЕ-ДУЖЕ ВДЯЧНИЙ ОРГАНІЗАТОРАМ ТІЄЇ НЕЗАБУТНЬОЇ ПОДІЇ! І, ВЗАГАЛІ – НОВОБУЖАНИ, ВИ – ЧУДОВІ І «КЛАСНІ»!
Але хочу одразу зазначити – ця стаття і для мене самого була приємною несподіванкою! (Тому, що це – не «заказняк»). Щира вдячність талановитому журналісту Олегу Білоцькому та всьому високопрофесійному колективу газети.
"Творча людина і неординарна особистість"
Не так давно Новобузький коледж МНАУ відвідав випускник 1977 р., житель м. Баштанки Віктор Коваленко – поет, композитор, блогер і журналіст, лауреат всеукраїнських і міжнародних конкурсів естрадної та авторської пісні, володар трьох Гран-прі. Для педагогів і студентів своєї «альма-матер» він підготував авторську програму «Я тільки починаю жити…», що стало, без перебільшення, подією для цього освітнього закладу. У актовій залі був аншлаг, молоді припали до душі пісні і вірші пана Віктора. Свідченням цього є те, що студенти та викладачі після концерту підходили висловити йому своє щире захоплення. Пропонуємо і нашим читачам познайомитись з цією яскравою особистістю ближче. ЙОГО життєвий шлях пов’язаний з трьома районами, що сусідять один з одним.
Народився Віктор Георгійович 21 травня 1958 року в с. Миколо-Гулак на Казанківщині. Перші ази мистецької майстерності здобув у музичній школі смт Казанки (клас баяна). Хоча складати вірші і вигадувати прості мелодії, відтворювати їх на музичних інструментах він вмів з малих років. Професії інженера-механіка вчився у Новому Бузі в тогочасному технікумі механізації та електрифікації сільського господарства (1973-1977 р.р.). Свого часу за цією спеціальністю у технікумі вчився і його батько Георгій Гаврилович. На другому курсі Віктор створив свій перший вокально-інструментальний ансамбль. Концерти студентського колективу приваблювали молодь міста. Талант Віктора помітили і невдовзі він вже грав у якості соліста-гітариста у складі творчого колективу Новобузького естрадного оркестру районного будинку культури. Потім військовий обов’язок покликав на армійську службу. В армії Віктор Коваленко продовжував відшліфовувати майстерність у складі полкового духового оркестру і водночас створив солдатський ВІА «Золота осінь».
Після демобілізації становлення і творчий злет митця невпинно продовжувались. У 1980 р. він створює і очолює ансамбль «Бужани» при Новобузькому РБК. 1982 році переїжджає до Баштанки, де служить в державній інспекції державного пожежного нагляду на посаді старшого інспектора та водночас є учасником народного естрадного оркестру «Золотий колос» в якості керівника біт-групи, соло-гітариста та вокаліста. Паралельно створює ВІА «Горицвіт» при Баштанському РБК. У грі цього колективу було оригінальне на той час звучання українських народних музичних інструментів та сучасних електронних. Творчу діяльність поєднував з роботою. У різний час трудився в Казанківській райсільгосптехніці, Казанківському СПТУ, баштанській агрофірмі ордена «Дружби народів». В 1992 р. став одним із засновників та беззмінним керівником музичного гурту «Зоряний шлях», з творчим шляхом якого пов’язано 25 років життя Віктора Георгійовича. В 1994 р. створює при Баштанському РБК дитячу шоу-студію «Небесні ластівки», що на той час було унікальним не тільки для нашої області, а й навіть для України! В середині 1990-х років він стає членом спілки композиторів Миколаївської області. Працює в жанрах дитячої, ліричної, патріотичної пісні, інструментальної п’єси, робить кавер-версії народних та естрадних пісень.
Крім музики, досяг неабияких успіхів у якості поета. Автор кількох збірок поезій, серед яких «Трояндовий світ», «Найдорожче», «Зачарований промінь», збірки авторських пісень «Життя моє – пісня». В одній з рецензій лірика Віктора Коваленка досить красномовно охарактеризована: «Його поезія – чисто чоловіча. В ній живе дух нескореного степовика, який безмежно любить свою родину, свою країну, свою малу і велику Батьківщину. Іноді в творах звучить певна іронія, іноді – глибокі філософські роздуми, іноді – ностальгічні мотиви, але в цілому – це жива, довірена читачеві сердечна музика життя самого автора». Митець у своїй творчості йде в ногу з часом. Має свій персональний блог (вже є більше ніж 200 тисяч переглядів!) на сайті Баштанка.НЕТ, є позаштатним кореспондентом районної газети «Голос Баштанщини» та співпрацює з Інтернет-спільнотою «Типова Баштанка». Надає посильну творчу і методичну допомогу талановитій молоді Баштанщини.
На запитання про те, чим поет і композитор зайнятий зараз, Віктор Коваленко розповів, що проектів у нього декілька. По-перше, це клуб «Баштанські барди», який організував з товаришами. Разом вони записують пісні на студії «Зоряний шлях», проводять для друзів «Годину бардівської пісні» і викладають записи в Інтернеті у персональному блозі В. Коваленка. Виїздять з концертами й до Миколаєва. Взагалі з цим містом його багато що пов’язує. Постійно бере участь у міському фестивалі «Пісні старого яхтклубу», виступає на художніх виставках, співпрацює з обласним телебаченням, миколаївським літературним і мистецьким бомондом. Деякі пісні Віктора Георгійовича виконує відомий гурт «Южный патруль». По-друге, влітку брав участь у концертах бардівської пісні на Шацьких озерах, що на Волині (один з концертів був сольним). Його вже запросили туди і на цей рік. Товариство збирається там вимогливе, тому готується до майбутніх концертів дуже ретельно. По-третє, планує втілити в життя поетичний проект на тему англійської поезії XV-XIX століть. По-четверте, разом з однодумцями готується до проведення вже третього щорічного літературно-поетичного конкурсу імені Олександра Басенка, який у свій час був редактором газети «Голос Баштанщини».
А ще слід згадати творчі зустрічі з жителями району, на яких звучать авторські пісні та декламуються вірші. Це відбувається у школах, сільських клубах Баштанської ОТГ і не тільки… Особистим девізом Віктор Коваленко називає заголовок однієї зі своїх поетичних збірок: «Життя моє – пісня». А ще він запам’ятав слова покійного (на превеликий жаль) Шевченківського лауреата Дмитра Дмитровича Креміня: «…запам’ятай, Вікторе – поет, то є вічний учень…». Мабуть, це людина, яка дійсно знайшла своє покликання у світі.
На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.
Згідно
Правиладміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.
