» Усі блоги " » блог Віктора Коваленка

[ Додати запис до власного блогу ]

ШАНОВНІ ВДВІДУВАЧІ МОГО ПЕРСОНАЛЬНОГО БЛОГУ!

ПЕРЕДУСІМ ХОЧУ ПОВІДОМИТИ ВАМ, ЩО НА ПРЕВЕЛИКИЙ ЖАЛЬ, Я ВИМУШЕНИЙ ЗАКРИТИ (можливо тимчасово?) рубрику «НОВІ 1000-ки». ЦЕ ПОВ*ЯЗАНЕ З ВІДСУТНІСТЮ ОБЛІКУ ВАШИХ ПЕРЕГЛЯДІВ (не по нашій з адміністратором блогу вині) на сторінках ПУБЛІКАЦІЙ.

АЛЕ ПРОПОНУЮ ДО ВАШОЇ УВАГИ ДЕКІЛЬКА НОВИХ «1000-в», які ще вдалося ЗАФІКСУВАТИ до цих «негараздів»!

1. Про обов*язкову настільну книгу для українських олігархів
2. Про Всеукраїнський фестиваль вокально-хорового мистецтва «КАЛИНОВИЙ СПІВ»
3. Ще декілька цитат з книги Генрі Форда «МОЄ ЖИТТЯ ТА РОБОТА»
4. БРАТ ЗА БРАТА
 

А ЩЕ ДО ВАШОЇ УВАГИ, ШАНОВНІ ВІДВІДУВАЧІ БЛОГУ, «несподіваний» (на цей раз) і НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ Мирослав Дочинець… (З рубрики «Я ПРОЧИТАВ КНИГУ»).
 

ПРО КНИЖКУ:
Не знайду нових слів, бо всі слова добра, любові і таємниці у цьому письмі (Олег Стефан, актор, Львів)
Читаю-перечитую… І щоразу вражена. Не те, що кожна сторінка, кожний абзац, кожне речення, тут кожне слово – коштовність. (Наталія Сіма, поетеса, Кам*янське)
перечитав цілу збірку творів Дочинця. Він пише в такий, я б сказав, сапієнціальний спосіб, щось на зразок «Книг мудрості», які маємо у Святому Письмі. (Блаженнійший Святослав, глава УГКЦ.)

«ПОЦІЛУНОК В ПЛЕЧЕ» (Зі спогадів Андрія Ворона)—
… Обчухрані, потріскані дека, проломлене руків*я і повна відсутність струн (тут мова йде за найдену скрипку; прим. Авт. публ.) Одначе він грав. Брудна поросла щока злилася з інструментом, чорна кисть граціозно держала смичок із ліщини, злітала й опадала птицею в такт нечутної гри. При сьому випросталася, аж виросла підморена його статура…
… У солодкому самозабутті він грав для ворон, гадаючи, що довкола безлюдно.
… І коли руки його вже вхляли, дихання збилося від надміру почуттів, а голова безвольно впала на скрипку, пригорнуту до грудей, я неспогадано для самого себе заплескав.
… Підійшов, мочки нахилився і поцілував мене в плече. Я не встиг нічого промовити, бо музикант боржій повернувся і пішов геть. На місці, до якого він притулився лицем, мокрів слід сльози…

«НАШІ ОСТАННІ ВЕРШИНИ» --
… І ще три речі заклав у мій пожиток мудрий давнішній чоловік. «Не рахуй того, що робиш – се обкрадає снагу». «Викохуй у собі чутливу природу: безпомильно вгадувати зло і безпомильно прилучатися до добра». «Наливаєш – не переливай через край. Все добре до міри, а насолода – й поготів».
Ця книга є у вільному доступі в Баштанській ЦРБ.

ComForm">

Войдите:

• Отправить