|
9-го серпня
день святого Великомученика Пантелеймона. Святий мученик Пантелеймон народився
в місті Никодимія, Римської імперії, в сім’ї знатного язичника Євстрогія і при
народженні одержав ім’я Пантолеон. Мати його була християнкою і докладала всіх
зусиль, щоб навчати сина христовій вірі. Та рання смерть забрала матір і син
залишився під опікою батька. Євстрогій намагаючись дати гарну освіту сину з
часом посилає його до престижної школи, по закінченні якої Пантолеон продовжує
здобувати медичні знання у лікаря Єфросина, школа якого цінувалась при дворі
імператора. Під кінець навчання по Божій волі він зустрічається з пресвітером
Єрмолаєм – це дає йому можливість поновити знайомство з основами християнської
віри. В той час прийняття хрещення
визначалося зрілістю у вірі. Одного разу на вулиці Пантолеон побачив хлопчика
враженого змією і поспішив прийти йому на допомогу. Та як лікар він запізнився і все ж невідходячи став гаряче молитися.
Після чого уражений повернувся до життя, а змія розлетілась на шматки. Після цієї події
Пантолеон приймає хрещення після якого отримує ім’я Пантелеймон ( в перекладі «всемилостивий» ). Праведне життя сина
вплинуло на рішення батька прийняти хрещення. В скорому часі Євстрогій померає,
а Пантелеймон залишившись сам, віддає себе вповні своїй улюбленій справі. За
допомогою до нього звертались як знатні так і прості люди. Він відвідує в’язнів,
в тому числі і християн, лікуючи їх тілесно і підтримуючи духовно. Ліки, добре
слово та молитва робили чудеса.
Та на перешкоді подальшій діяльності Пантелеймона стала заздрість інших
лікарів які донесли імператору, що він християнин і допомогає в’язням
християнам. З історії відомо, що римляни ставились поблажливо до вірувань
підвласних народів. І навіть зображення їх ідолів можна було побачити у
римському Пантеоні(місце для поклоніння). Але справа в тому, що християнство проголошувало
віру в Єдиного Бога, а різні культи називали вигадкою людської уяви, в тому
числі і культ римського імператора, що особливо дратувало захисників
боготворимо вищої влади. Ось основні причини переслідування християн.
Тому наклеп
на Пантелеймона швидко зробив свою справу. Він був викликаний до самого
імператора Максиміана, який улесливо запропонував зняти звинувачення, якщо той
принесе жертву ідолам. Пантелеймон,
відкинувши цю пропозицію, був підданий тортурам. Його прив’язали до стовпа і
стругали залізними кігтями, палили повільним вогнем. Мученика піддавали й іншим
тортурам і це тривало не один день. На кінець розлючений імператор наказує
кинути його до Колізею (місце для видовищ) на поталу диким звірам. Але раптом
звірі, які ще за мить до того були готові роздерти його взялись лизати йому
рани. Тисячі людей на трибунах почали кричати: « Великий Бог християнський!»
Імператор, побачивши, що справа виходить
з під контролю наказав відділу воїнів взяти Пантелеймона і стратити. Воїни,
суворі на полі битви, в той же час не сміли підняти руку на безневинного
мученика. Тим більше, що вони чули голос з неба , який призивав Пантелеймона до
Царства Божого. Святий спонукав їх до виконання волі імператора і в такий
спосіб проявив до них жалість. Бо в разі непокори на них чекала смертна кара. І
так Пантелеймон зазнав мученицької кончини в 305 році, а вже через вісім років
християнство в Римській державі дістало офіційне визнання. Таким чином
християнство перемогло не мечем і вогнем, а подвигами мучеників і святих.
З часом
світло Христової науки все більше захоплювало людей. Знатні патриції, приймаючи
хрещення, по-новому починають ставитись
до підлеглих і рабів. Самі раби знаходять надію у новій вірі. Свобода у Христі несе і соціальний
прогрес і ніяк не навпаки. Для християн
пошанування святих подає зразки віри по яких вони звіряють своє життя і совість.
Другие материалы по теме
| 
