У ці дні православні християни згадують своїх рідних і близьких, яких вже не має на цьому світі.
Відвідини могил померлих у районі проходять з п'ятниці по неділю. Одного дня не визначено, так як громада кожного села чекає на приїзд священнослужителя та проведення Богослужіння. На жаль священнослужителі не взмозі за один день відвідати усі села та і у жителів району є рідні у кількох селах і поїхати хочеться в кожне.
Для украшенія праздника церковь требуетъ великаго учителя и мудраго проповѣдника, а мы — нищи словомъ и мутны умомъ, и не имѣемъ огня Святаго Духа на сложеніе душеполезныхъ словесъ. Впрочемъ любви ради сущихъ со мною братій мало нѣчто скажемъ о поновленіи Воскресенія Христова. А вы съ прилежаніемъ послушайте.
Чисте, фарбоване або ж розписане яйце стало міфопоетичним та релігійно-обрядовим символом вже у найдавніших цивілізаціях Землі (світове чи космічне яйце). У міфах різних народів воно є образом первопочатку, з якого виникає Всесвіт, певне божество, людський рід, а також символізує сонце, тепло, життя, творця-деміурга. У багатьох народів з яйцем пов'язують створення чи виникнення не лише земного світу, але й часової структури цілого. Такі космогонічні функції символа яйця співвідносяться також з важливою його роллю в ритуалах родючості, відродження, пробудження до нового життя.
ФІЛОСОФІЯ ЛЕМКІВСЬКОЇ ПИСАНКИ. Що таке „штришок”, яким пишуть лемківську писанку? Яка його, власне, назва? Що він означає? Ніде не знайшов відповіді. Заглиблюючись у писанкарство дійшов до наступного: штрих на лемківській писанці - Слово, що сталося Тілом. „Спочатку було Слово…” мовиться в Біблії.
Україна – центр Європи, географічний. Найкращі грунти для вирощування хліба- чорноземи. Українці найбільші трударі на землі : окультурили землі Північної, Південної Америки ( навчили, навіть, хліб пекти). „Годувальники Європи” – називали українців. Україна – земля, що славиться пракультурою ще з кам’яної доби людства. Нація, що є вірною Богові. Земля, котру багато років перетоптали, у всі часи, численні орди завойовників, чи то з заходу, чи то зі сходу.
Удавнину Великдень був одним з традиційних свят на пошану сонцю, яке в цей час "оживає", воскрешаючи сили природи. Релігієзнавці й етнологи вбачають у вже християнському святі впливи багатьох стародавніх вірувань. Так, давні греки і римляни, фінікійці і єгиптяни, іранці й слов'яни мали культи вмираючого і воскресаючого божества.
