Близько року тому я вперше в моєму житті сіла в потяг. Мені сказали, що це потяг «Київ-Миколаїв» і я прибуду на станцію Явкине близько 5 години ранку. Зупинка триватиме 2 хвилини. Я дуже боялась, що пропущу свою станцію, тому навіть не лягала спати. Я не знала про що думати, не знала який вигляд мають люди, які мене зустрічатимуть, не знала, які люди в Баштанці і, звичайно ж, я не досить добре знала українську мову, щоб розпитати про Баштанку супутників. Я їхала з моєю найкращою подругою, також волонтером Корпусу Миру, шепочучись на англійській мові про місце, яке незабаром назвемо своїм домом на 2 роки. О 5-й годині будильник задзвонив і ми з Кортні поспішили до виходу. Виглянувши з вікна, крізь туман побачили вуличний ліхтар, який світив досить, щоб ми побачили, що на зупинці нікого не було. Коли кондуктор відкрив двері, ми зняли багаж, зійшли самі та озирнулися довкола. Підбігли два чоловіки і спробували допомогти нам з ношею. «Але хіба ми не жінок чекаємо?» - спитала я Кортні. В душі стало прохолодно. «Ні! Хто ви?», закричали ми ламаною українською. Вони намагались пояснити, але ми не розуміли. А далі дві гарні, спокійні жінки на високих підборах та довгих пальто з’явились з туману. Вони заговорили з нами англійською, запевнявши, що ці чоловіки з ними і просили дозволити їм взяти наші сумки. Це було два роки тому. Зараз Баштанка – це місце, яке я називаю домом. Дітей, яких я зараз навчаю – це мої діти, а мої колеги – це люди, яких я поважаю, з якими я почуваюся в цілковитій безпеці і зручності. Я була добре прийнята і продовжую бути бажаним гостем цього міста і його людей кожен день. Гостинність і щедрість – це лише мала частина того, що люди Баштанки дали і показали мені. Школа №2 – місце, де люди сповнені енергії і сил, щоб створити не лише оптимальну для чудових академічних досягнень але й сімейну атмосферу. Від моїх колег і учнів я дізнаюся багато про українську культуру (від високих підборів до історії країни) та про риси щирості, співчуття та розуміння, притаманні народу України. Провівши тут рік, я настільки відчуваю себе частинкою вашої громади та вашої культури, що коли я перебуваю десь у поїздці, мене тягне повернутися додому, в Баштанку. Я настільки звикла тут, що коли перебувала в Сполучених Штатах на Різдво, я зловила себе на тому, що випадково починала розмовляти з американцями українською мовою, коли з гордістю розповідала їм про Мою Баштанку і сильно за нею тужила. Я дійсно сумую за Баштанкою і її людьми, коли змушена десь виїжджати. Рік по тому я відчуваю, що стала багатшою особистістю, ставши частиною вашої громади суспільства.
На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.
Згідно
Правиладміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.
