Закінчилася перерва довжиною в літо. Переступаю поріг школи і на душі стає променисто.
Розквітають назустріч погляди і посмішки дітей, колег.
Тобі, рідна школо, 25! У порівнянні з вічністю це лише мить, але це
чверть людського віку.
Було всього: радість спілкування і прикрощі, образи і
вибачення, гіркота поразок і солодкий присмак перемог. Я з тобою,
школо, з першого дня. Я з учнями, з колегами, батьками, які вчили мене
працювати, думати і діяти, сміливо йти вперед. Вчили бачити серцем,
чути, любити і пам’ятати. Для мене «керувати» означає приводити до
успіху інших, ставити вітрила так, щоб досягти мети, не чекаючи
сприятливого напрямку вітру.
Баштанська ЗОШ №2 – сучасний навчальний заклад, який
вдалося створити завдяки спільним зусиллям високоорганізованої із
прогресивним баченням влади, завдяки вмілому керівництву і сприянню
відділу освіти Баштанської РДА,
професійнокомпетентному колективу, зацікавленим батькам, розумним,
успішним учням, людям, що небайдужі до дитячої долі. З особливим теплом і
любов’ю щоденно згадую тих, хто стояв біля витоків нашого навчального
закладу – вчителів-ветеранів праці, людей поважних і знаних у нашому місті. Їх натхненна праця завжди залишається дороговказом для нас. Це – Дудник В. М., Мала О. Ф., Петренко Л. П., Головченко В. П., Покидько Н. Й., Домарацькі М. П. і В. О., Ширер М.І... ...
За традицією у першу неділю лютого у Баштанській ЗОШ
І-ІІІ ступенів №2 відбулася зустріч випускників різних поколінь.
Зустрічали їх з радістю та любов’ю директор школи Г.І. Гавва,
заступники з начально-виховної роботи Н.М. Безручко, Т.П. Штевіна,
О.Г., Мксимова, класні керівники та всі вчителі. Бал поколінь
розпочався з цікавої екскурсії по школі. Усі гості були приємно вражені
тими надзвичайними змінами, які сталися за період їхньої відсутності.
Випускники поділилися своїми думками про те, що дуже б хотіли
повернутися в стіни рідної школи, у своє дитинство, юність.
Близько року тому я вперше в моєму житті сіла в
потяг. Мені сказали, що це потяг «Київ-Миколаїв» і я прибуду на станцію
Явкине близько 5 години ранку. Зупинка триватиме 2 хвилини. Я дуже
боялась, що пропущу свою станцію, тому навіть не лягала спати. Я не
знала про що думати, не знала який вигляд мають люди, які мене
зустрічатимуть, не знала, які люди в Баштанці і, звичайно ж, я не
досить добре знала українську мову, щоб розпитати про Баштанку
супутників. Я їхала з моєю найкращою подругою, також волонтером Корпусу
Миру, шепочучись на англійській мові про місце, яке незабаром назвемо
своїм домом на 2 роки.
Для утвердження демократичних засад розвитку нашої
держави необхідні відповідні зміни в галузі освіти, складовою якої є
виховання. Школа – це державно-громадський заклад, який повинен
організувати свою діяльність на грунті національної культури і
національних традицій, а за змістом і формами роботи відповідати
національно-культурним потребам України, становленню й розвитку
суверенної держави.
У ЗОШ №2 система виховання побудована на цінностях
добра, доброзичливості, поваги до гідності дитини. У нас працює
дбайливий колектив учителів та учнів, де дитина почувається, як у
рідній сім’ї. Суть цієї системи – «Школа-рідний дім». Стосунки між
учителями і учнями розвиваються на основі співробітництва і ділового
партнерства, вчителі та учні - рівноправні суб’єкти
навчально-виховного процесу.
28 жовтня - День визволення України від німецько –
фашистських загарбників. На честь цієї дати у школі відбулася зустріч з
ветеранами Великої Вітчизняної війни, на якій ветерани поділилися
спогадами про бурхливі воєнні роки, про свої бойові шляхи. Також
ветерани відвідали шкільний музей і здійснили екскурсію по школі. Такі
зустрічі завжди зворушливі і залишають глибокий слід в душі кожного.
Листям опалим у скверах і парках
Осінь жовтава злегка шелестить...
Війна і жінка... Що може бути більш
несумісним, ніж ці поняття.
У війни не
жіноче обличчя, але скільки жінок і зовсім юних дівчат виносили з поля бою на
своїх плечах поранених, збивали ворожі літаки, були снайперами, виконували
чоловічу роботу в тилу. Ще більше їх було в партизанських загонах. Вони ходили
в розвідку лікували поранених та хворих, забезпечували зв'язок з Великою
землею і часто гинули від рук фашистів, не промовивши ні слова.
Війна нагадує
про себе обелісками і братськими могилами. Вони –св’ятиня нашої пам'яті.
Щороку, 19 квітня, наша школа вшановує світлу пам'ять жінки, яка своє життя
поклала на алтар перемоги над фашизмом, залишившись вірною своїм ідеалам,
своєму народові. Це - Августа Павлівна Півень - жінка, мати, вчителька.
Жити в суспільстві і бути
вільним від його впливу неможливо. Із проголошенням самостійності і
незалежності Україна стала на шлях розбудови громадського суспільства,
кожен член якого має отримати вільний розвиток особистості. Та труднощі
на шляху утвердження і зміцнення нашої держави, кризи, погіршення
життєвого рівня притуплюються громадські почуття багатьох людей. Тому
важливим і актуальним в роботі навчальних закладів України є громадське
виховання. Цей напрямок є пріоритетним у нашому навчальному закладі. Це
розуміють адміністрація школи і вчительський колектив, бо як
стверджував Дж. Мільтон «Гідність країни залежить від гідності
громадян, які її будують».
Саме тому в нашому закладі користується популярністю
клубна форма роботи, яка дає змогу запроваджувати громадянську освіту,
в основу якої покладено досвід українського народу, його історико –
культурні традиції, духовність, мораль, ідеологія. Усе це спрямовується
на озброєння учнів знаннями про Україну та українців, на усвідомлення
себе як спадкоємців і продовжувачів, виразників його психології,
менталітету, на формування в них національних рис характеру і вдачі,
чіткої громадської позиції і патріотичних почуттів.
В нашій школі вже стало доброю
традицією, що учні щорічно і стабільно є переможцями серед знавців
англійської мови. Ми відчули, що знання англійської мови є вкрай
необхідними, бо бачимо, як наша держава стрімко інтегрується в світ.
Англійська мова стає основною мовою у міжнародному спілкуванні. А в
нашій школі інтерес до вивчення іноземної мови невпинно зростає. Ми
дуже вдячні своїм учителям англійської мови Т. П. Штевіній, М. В.
Гриценко, І. Я. Вареці, Г. М. Берко, А. І. Трандасір, волонтеру корпусу
Миру Річарду Лехтенбергу. Це вони доводять нам, що знання мови
означають кордони нашого світу. Чим щиріші ці кордони, тим ми
інтелігентніші. Чим більше ми знаємо мов, тим ерудованішими є:
збагачуємо свій внутрішній світ, черпаємо наснагу з інших культур.
А ще нам здається, що в ЗОШ №2 панує культ
англійської мови. Більшість учнів нашої школи надзвичайно люблять цей
предмет. Особливо нам подобається проект-на робота, під час якої кожен
із нас має можливість проявити себе якнайкраще. Ми вчимося бути
командою, вчимося співпрацювати, брати на себе відповідальність. Робота
над проектом допомагає нам позбутися багатьох комплексів.
