Вітаємо Вас! З листопада 2014 року
на
веб-порталі Баштанського району розпочав діяти розділ з
блогами читачів сайту. Запрошуємо вас, шановний читачу, ознайомитися
з матеріалами блогосфери Баштанського району. Активних і небайдужих
земляків закликаємо відкрити Нашому сайті теж свій блог і ділитися з
громадою своїми враженнями, переживаннями щодо основних подій
суспільно-політичного життя громади Баштанки, області та України.
За
цим лінком повідомте адміністратора сайту про бажання відкрити
власний блог.
Ми " Великі" демократи. ( Думки, які говорять) Але ми не тільки європейці, ми ще «великі» демократи. Вміємо домовлятися , розуміти один одного. Дуже часто зустрічала людей, які такий бруд виливали на свою рідню за батьківську спадщину. Така ненависть у наших українців до своїх братів, або сестер, коли нерухомість не так розділена як хотілося б...
Для так званой «элиты» построен «бабло»-автобан,
Народу ж устроен, опять... «лохобан»!**
Ну, что ж теперь делать?
По-моему всё очень просто –
Нужно учиться трудиться, т.е. –
Творить,
А также праведно жить! Но не работать
(работает раб, что Духом ослаб).
И стать разумнее, храбрее, честнее,
Всем сердцем Отчизну любить
Да забыть, всего-то, два слова –«я слаб».
Но если забыть – то мгновенно.
А как это сделать?
И что будет дальше с тобой и со мной,
Коль нового нету, да и не будет (наверно),
В том Мире, что спит под Луной!
Что ж делать? Не знаю.
Но знаю, что спячку – долой!
...
Чому мене повинні розуміти люди? ( Психологічна замальовка)Та краще не розпиляти свій голос на тих, хто не хоче слухати. Не потрібно розкидати бісер перед тими, хто далекий від вас....
Ясен день – ночь темна, Голова разных дум полна –
Как же жить? И как быть?
Если «всё» и «не всё», но... сполна!
Слава есть – денег нет
И как буд-то с ума, вдруг, сошёл
И в тупик вдруг зашёл «белый свет»?!
Но есть Я, есть друзья,
Есть, в конце-концов, Музыка,
А в начале-начал – Муза моя!
Чи керівники для людей? ( Думки, які говорять)Начальник – це той, хто служить людям. Він переживає за комфорт робочих місць і щоб вчасно виплачували зарплату. Керівник, в першу чергу ,для людей , а не для себе. Але у нас в країні кожен можновладець думає про себе особисто і про свою зарплату. І хто б щось там не говорив, я не бачу, що більшість начальників думають про народ, про їхні проблеми.
Загублений смуток ( Або один кадр реальності)Стук, об скло вікна, перервав думки дівчини. За вікном стояв він, з парасолею у руках, і ніжно посміхався. Ця людина була з реального життя, а не із заздрісних думок. І кохання було сьогоднішнє, яке колись, перейде в щасливе майбутнє...
Політична відповідальність ( Думки, які говорять) Дивна річ ця політика…. Сьогодні одна політична сила давить своєю програмою на суспільство, завтра інша. А за пусті обіцянки ніхто відповідальність не несе…. От , у Баштанському районі такий розклад: в районній і міській радах більшість від «Партії Регіонів» . Виходить, що люди довірили їм і вручили «святий» мандат, щоб працювали на благо суспільства.
Коли тільки пристрасть... ( Думки, які говорять)Чоловічі пристрасті до жінок були завжди. Жіночі постаті ваблять чоловіків і притягують магічною красою свого тіла. Але пристрасть тільки у молодому віці має відтінок великого щастя. Та, коли перевалює вже за сорок, то у мужчин притуплюється тяга до жіночої краси, бо жінка яка біля нього, починає старіти...
Кожен свідомий громадянин України – проти війни, за єдність і цілісність держави. Ми повністю поділяємо біль, гіркоту втрат, важкі почуття, що сьогодні переживають жителі Сходу нашої країни і розуміємо, що нам потрібно боронити свою державу від терористів, агресорів, і не допустити, щоб війна, як ракова пухлина, розповзлася іншими областями. Ми сумуємо разом з тими, хто втратив рідну людину на неоголошеній, страшній війні, ми гордимося і намагаємося як можна більше допомогти нашим солдатам, які зараз боронять рідну землю від ворога! Адже ніхто не може бути спокійним за свою сім’ю, свій дім, своїх дітей, ніхто не знає, куди поцілить снаряд і які території обстріляють ворожі “гради”…
Нещодавно волонтери райгазети «Голос Баштанщини» відвідали тренувальний полігон ЗСУ «Широкий Лан», де проходять військову підготовку понад 20 нещодавно мобілізованих військовослужбовців з нашого району.
Під час зустрічі з солдатами передали їм ліки, засоби гігієни, господарський інвентар, питну воду та особисті посилки від рідних.
Чоловіки не люблять показувати, що у них на душі, тим паче ті, хто йде захищати рідну землю. Вони зібрані й безпристрасні. Але одне ми точно зрозуміли – настрій у наших військовослужбовців бойовий. Як з'ясувалося, багато хлопців, які там знаходяться, − добровольці.
«... Стережіться ж,
Бо лихо вам буде,
Тяжке лихо!.. Дуріть дітей
І брата сліпого,
Дуріть себе, чужих людей,
Та не дуріть бога.
Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.»
Т.Г.Шевченко
(17 декабря 1845р. Вьюнища)
Холодний Яр... Святі місця!
Багато що відомо нам про них,
Але багато й таїни ще бережуть вони!
Але чомусь «гарячий» той Холодний Яр...
Гарячий для сердець назбайдужілих
До того, що колись було у сиву давнину
І що до нас дійшло
Від кобзарів сліпих і посивілих.
А що було у недалекому двадцятому столітті,
До і опісля Громадянської війни?
Яруги глибочезні, вікові дуби –
Про що мовчать вони?
Й про що розповідають шелестом листочків
І щебетом пташок в своєму вітті?
Про кого і про що їм сняться сни
З холодно-ярської, отої, глибини?
...
Чи віримо ми у вічність? ( Думки, які говорять)Люди не вірять у вічність, тому, живуть, як трава… Прийшла весна – городи, настала зима – їмо запаси, які наготовили влітку…. І так живуть всі… Та, якщо б вірили в те , що кожен із нас вічний, бо душа не вмирає, то буденність наша проходила б по- іншому.
Вже як буде – так і буде,
Краще, гірше – то дарма!
Тут зібрались різні люди,
Головне – злоби нема!
Українці! Ми – не «бидло»,
Славні корені у нас
Нам до «чортиків» обридло
Будь «лохами» весь цей час!
А коли все це скінчиться,
ми поїдемо (хто-куди)
І в дорозі, (що додому)
Божа Матір нам присниться –
Що б не трапилось біди
У міській раді ( Думки, які говорять)У 2010році я була обрана депутатом міської ради м. Баштанка. Людина я була, тоді нова у цій сфері, але, ті, перші свої відчуття про роботу депутатів запам’ятаю надовго. Більшість депутатів, які були обрані від провладної партіі, самі рішення не приймали, все чекали, яку їм дадуть команду…
Все для себе - рабство. ( Думки , які говорять)Життя в матеріальному світі прив’язує людину. П’ємо, їмо, купуємо , святкуємо – це все заставляє думати про себе. Все для себе – це і є рабство. І як результат – щастя нема, бо Бог радіє тоді, коли ми робимо добрі справи для когось...