ПОЗДОРОВЛЯЄМО ВСІХ ЗІ ЗНАМЕННОЮ ПОДІЄЮ – ДНЕМ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ!!!
З повагою - Віктор Коваленко
А далі публікація –
БЕЗ ЗАГОЛОВКУ… ТА + НОВІ «ТИСЯЧНИКИ-2019».
Шановні відвідувачі мого блогу!
Це вже третя публікація в цьому році, в якій я ділюся своїми враженнями від прочитаних книг. Можливо у вас виникне питання: «Чому і навіщо?» У відповідь я хотів би нагадати давню ПОВНУ історичну формулу:
«НАРОД, ЯКИЙ НЕ ЗНАЄ СВОГО МИНУЛОГО (справжнього! Прим. авт.) – НЕ МАЄ МАЙБУТНЬОГО І ПОГАНО ЖИВЕ В СЬОГОДЕННІ.»
А тепер я запитаю у вас – чи задовольняє вас ваше життя в українському СЬОГОДЕННІ?! Мене особисто – ні! І хоча зміни на краще й відбуваються, та чомусь дуже-дуже повільно. До речі, пригадались мені «совєтські» часи, коли вищезгадана формула виглядала на плакатах «наглядных пособий» і звучала з уст вчителів історії так: «Народ, который не знает своего прошлого – не имеет будущего!» А де ж поділося тоді з неї (формули) таке важливе СЬОГОДЕННЯ?! Моль «трахнула», чи що? Цікаве питаннячко… Але ще цікавіше питання можна сформулювати ось так: «Що ж там, в минулому українського народу та й не тільки, є такого таємниче-важливого, що воно має вплив на сучасність?!»
Тому пропоную ознайомитись з нелегким для читання, історичним романом Романа Іваничука «Журавлиний крик» (вид. «ТАСТ-М», м. Київ; «Світовид», м. Харків; 2001 рік). Ця книга є у вільному доступі в баштанській Центральній районній бібліотеці.
ОСЬ ДЕКІЛЬКА ФРАГМЕНТІВ З НЕЇ:
«Григорій Сковорода:
… Бо що ж станеться тоді, отамане, коли шабля у нерівній боротьбі зламається?
Петро Калнишевський:
Поляжемо…
Григорій Сковорода:
Поляжуть не всі – найхоробріші. Чим житиме народ, коли в нього не стане зброї, а до думки його не привчили? Загине він. А щоб цього не трапилося, вчитися треба: кожної миті, щодня розум свій будити – він же безмежний…
… Калнишевський підвівся з-за столу.
(до Григорія Сковороди) … А тобі любомудре, спасибі.
…Та твої слова затямлю. Слухав я тебе і згадалась казка, яку давно розповідала моя мати. Розказувала, буцімто в давну давнину тому народові, що жив до нас на цій землі, скинули Боги дари з неба: плуг, ярмо і сокиру. Щоб вони орали, в ярмо худобу запрягали і боронилися від ворогів. Я по-своєму тепер тлумачу цю казку: орати землю треба – мало ми цього робили, оборонятися мусимо, щоб не дати запрягти себе в те ярмо, що призначалось для худоби. А для цього потрібна сокира. Ти ж, немов предковічне божище, кидаєш зі своїх висот ще одну зброю – думку. Спасибі скажуть тобі колись люди.»
А ще, шановні друзі, вірш в подарунок –
ПРО ЗМІНИ
І знов пройшов «пасхальний»* рік...
І так багато що змінилось…
Але, передусім, змінились ми.
Та, що там ми – змінились всі країни,
Бо ж знов холодним подихом Війни
Повіяло на землю і терени України.
Ой, не спроста настав цей Час!
Щось грандіозне і величне
Вже підійшло впритул до нас,
От тільки – що?
Адже не хочеться, що б оте «ЩО»
Було (як вже було) звичайне –
«історично-істеричне».
То ж будьмо, брате і сестра,
Спокійно-мудрі й укріпімось Духом,
Час вже «каміння позбирати»!**
Знов. Пора!
Та де їх скласти так, що би ніхто
Ніколи не чіпав би їх?!
Ні словом, ані рухом.
Віктор Коваленко
19.04.14 р. – 1.05.16 р. Баштанка - Новий Буг - Баштанка.
* - умов. рік від Пасхи до слід. Пасхи (визн. автора)
«Пасха» -- від давнослов. «ПАСХЕТЪ» (День Пам'яті про велике переселення із
Да’арії).
** «Є час розкидати каміння і є час збирати каміння» (з бібл. текстів).
На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.
Згідно
Правиладміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.
