|
Тридцятого березня своє 90- річчя відзначає житель Баштанки Іван Кузьмович Сімак, в минулому вчитель фізкультури, який присвятив більше тридцяти літ фізичному вихованню школярів.
До речі, він єдиний з чоловіків райцентру, який досягнув 90-літнього віку в цьому році. Цьому сприяло те, що Іван Кузьмович ніколи не палив цигарок, не зловживав спиртним, займався спортом, одним словом, дорожив здоров`ям з юних літ.
Чимало поколінь людей в Баштанці пам`ятають Івана Кузьмовича, як активного спортсмена, кандидата в майстри спорту, завзятого шахіста, учасника художньої самодіяльності, самодіяльного художника, мисливця і рибалку і просто як енергійну, життєрадісну людину.
А ще він кілька років був народним засідателем у районному судді і громадським помічником прокурора району. Тричі І.С.Сімак обирався депутатом міської ради. Він і зараз в душі вважає себе набагато молодшим своїх літ.
Народився Іван Кузьмович Сімак в с.Єгоровка Волновахського району Донецької області в шахтарській сім`ї.
В Баштанський район прибув перед початком війни.
До лав діючої армії був призваний в1944 році, але воювати довелось всього лише кілька тижнів, після поранення і лікування в госпіталі повернувся в с. Новоіванівку, де проживав під час війни.
Спершу працював фінансовим інспектором, а в п’ятдесятих роках після закінчення Миколаївського педагогічного училища викладав фізкультуру в Баштанській середній школі.
Так склалось життя у Івана Кузьмича, що вже багато років живе сам, з найближчих родичів залишився один племінник. Але його постійно відвідують знайомі, колишні спортсмени і учні, багато з яких вже давно на пенсії. Найчастіше бувають в оселі ветерана голова міської ветеранської організації Ніна Буцька, соціальний працівник Алла Андрєєва, колишній футболіст Віктор Польовий.
В молодості Іван Кузьмович багато подорожував. Найбільше спогадів залишилось у нього після поїздки на Олімпійські ігри в Москву у 1980 році. А ще він любить згадувати про свою гру в шахи з відомим гроссмейстером Юхимом Геллером у 1985 році, яка закінчилась нічиєю.
З Кузьмовичем ми підтримуємо дружні зв`язки більше двадцяти літ. Під час нашої зустрічі напередодні 90-річчя переглянули його фотоархів, згадали про спільних знайомих і, звичайно ж, зіграли партію в шахи.
Звісно, зараз Іван Кузьмович не такий бадьорий і енергійний, як раніше, але його голос і сміх звучить досить гучно, як багато років тому. Розповідають, що коли в сімдесяті роки він проводив ранкову гімнастику в школі, то його команди було чути на весь райцентр. Завдяки своєму гучному голосу він перемагав на конкурсах читців- декламаторів, довгий час співав у районному хорі ветеранів.
Запитую у ювіляра, чого хотів би він побажати сучасній молоді.
Перш за все, бажаю юному поколінню виховувати в собі почуття патріотизму, благородство вчинків і душі,відповідав іван Кузьмович. Я до цього прагнув все життя і вважаю,що прожив його не марно. Дуже хотілось, щоб всі прагнули вдосконалювати свій фізичний розвиток. Адже сучасному комп`ютеризованому поколінню потрібен не тільки інтелект, а й міцні м`язи.
…А партія в шахи того дня закінчилась перемогою ювіляра.
Комунікабельність, життєрадісний характер, почуття гумору сприяють шанобливому ставленню до нього багаточисленних друзів. Всі, хто знають Івана Кузьмовича, щиро вітають його з 90-річчям, бажають міцного здоров`я, щастя і благополуччя, довгих літ життя.
|
