|
Свято
Успіння Божої Матері
Істинно,
істинно кажу вам,
Хто слово моє слухає
І вірить у
Того, Хто мене
Послав,
Той має життя
Вічне і на
суд не приходить,
А перейшов
від смерті до
Життя. (Іоанна, 5, 24)
Успіння
Божої Матері – одне із великих свят Православної Церкви. Це свято вже давно
відоме в історії Церкві. Так, Єрусалимський Патріарх Модест на початку 7-го
сторіччя знає сказання про те, що Пречисту в останній путь зібрались провести
всі 12-ть апостолів. І цей же Патріарх, що дуже важливо, сповідує віру в її
повне безсмертя, яке наступило до загального воскресіння. «Ця Свята Мати
основоположника життя і безсмертя Христа Спасителя, нашого Бога,– каже він ,–
оживляється ним, щоб тілесно розділити вічну нетлінність з тим, хто вивів її з
гроба і прийняв і її до себе таким чином, який відомий йому одному.» Тому
кончину земного життя Богоматері оточує не печаль, а радість. Смерть її – лиш
короткий сон, за котрим слідує воскресіння.
В особі
Патріарха ми бачимо, що Єрусалимська
Церква жила такою вірою. Церква і сьогодні у всіх кінцях світу живе цією вірою.
Про це пошанування є пророчі слова у Святому Письмі. Ось ці дивні і радісні
слова Божої Матері: «Ось бо від нині ублажатимуть Мене всі роди». (Луки, 1, 48)
На шляху
свого духовного становлення виникають, так звані, трудні місця у Слові Божому,
щодо пошанування Богородиці. Ось одне з них: в Євангелії від Матвія в 12-му
розділі розповідається: одного разу, коли Христос проповідував, раптом хтось сказав,
що прийшли брати його і мати і хочуть говорити з ним. А Христос відповів,
показуючи на учнів своїх: « Ось мати моя і брати Мої…» Ці слова ніяк не
значать, що Христос відсторонюється від Своєї Матері, а тим більше від
пошанування її.
Близькість
до Христа визначається не відстанню, а духовною висотою душі. Поскільки це
надзвичайно серйозно, то треба пояснити, як досягається ця духовна висота.
Звернемось до Слова Божого. Бог призиває Авраама, дає йому обітницю, що він
буде родоначальником великого народу. Проходять довгі роки, а він не має,
навіть, нащадка. Читаючи про це, ми під кінець розуміємо, що Господь, випробовуючи
віру Авраама, дає йому можливість духовно зростати. Так, очищаючи духовний світ
Захарія і Єлизавети, Господь дарує їм сина, який стане великим пророком під
іменем Іоанна Хрестителя. Подібно цьому Господь очищає життя Якима і Ганни, щоб
дарувати довгоочікуване дитя, Марію -
Матір Ісуса Христа. Святість, зрозуміло, це великий дар, але дар для
протистояння злу. Святі – це світочі, або світильники по дорозі до Царства
Божого.
Прийдімо і
вшануймо Пренепорочну Діву Марію, яка після успіння зійшла на небо. Як Мати
Божа вознеслась вище всіх сил небесних, а за земного життя розділила всі
труднощі з Ісусом Христом: яка народила Богомладенця в вертепі в крайній
бідності і терпіла переслідування і так в трудах і турботах пройшла до самої
Голгофи де і збулися пророчі слова Семеона Богоприємця: « І тобі самій душу
пройме меч». Запитаймо себе, ступаючи на поріг храму, як нині достойно
прославити Матір Ісуса Христа. Щирість нам може дуже допомогти і ми вийдемо
оновленими з храму. Життя наше таке, що ображає святість Божу і гідність людей
через ворожнечу, розділення, немилосердя. Де подіти цей фарисейський бруд високо мірності!
Покаяння –
ось спосіб позбутися цих духовних недругів. Як цього чекає від нас Божа Мати!
Щоб ми були достойні цього свята, проникнемось цими побожними настроями. Хай в
кожне серце прийде Духом Святим радість свята , мир, спокій і любов.
Священик Микита
(Чудинович)
Тел. 8(05158)23339.
Другие материалы по теме
| 
