Баштанка.НЕТ
Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка

Вт, 15.10.2019, 12:58

Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка Сайт Баштанського району. Баштанський район, Баштанська республіка - наша історія. Найкраще місто - Баштанка

Вітаю Вас, Подорожній | RSS

РеєстраціяВхід

 
Головна сторінка Баштанка.НЕТ
Меню сайту

Категорії  СТАТЕЙ

Міська влада, установи
Баштанська міська рада
Доступ до публічної інформації
Громада
Славимось людьми
Освіта, к-ра, мед., спорт
КП "Міськводоканал"
БДЮТ
ПТУ №9
Музична школа
Баштанська гімназія
Баштанська ЗОШ №1
Баштанська ЗОШ №2
Дитсадок "Ягідка"
Дитсадок "Чебурашка"
Місто: цікаво-корисно
 
Форма входу

Зверніть увагу!
Сьогодні відвідували сайт:

 
 
Баштанка рекламна
загрузка...
 
 

ВИПАДКОВІ ФОТО:

-21:

_-33:

Конкурс "А я - україночка":

День Захисника Вітчизни - 2011:

 
- ваша реклама на Баштанських Інтернет-сайтах -
загрузка...
вебмайстрам, які бажають встановити цю рекламу на сайт

Головна » Статті » БАШТАНСЬКА міськрада » Громада

На зустріч з юністю - через півстоліття
На зустріч з юністю - через півстоліття
Зачекайте, літа,
На хрещатій дорозі.
Ще надворі не осінь,
А в душі ще весна.

    Шкільні роки – то найкраща пора в житті кожної людини. Дуже добре це розумієш з роками. В цьому переконалися ми, випускники Баштанської середньої школи далекого 1958 року.
    Зараз вже й школи там немає, а у її приміщенні знаходиться навчально-виробничий комбінат. Але ми, колишні учні, дуже добре пам’ятаємо і рідну школу, і уроки, і дорогих нам вчителів, хоча й минуло з того часу цілих півстоліття.
    За 50 років ми жодного разу не зустрічалися, тому дуже нелегко було впізнати тих однокласників, які давно живуть за межами Баштанки. Робили це майже інтуїтивно, тож і сміялися, і плакали при зустрічі від численних «Хто ти?». До глибини душі були розчулені. Справді, з ніжних і скромних та худеньких Люсів, Марусь, Олів і Аллів дівчатка перетворилися у серйозних поважних дам. А високі незграбні Георгії і Толі стали мужніми, солідними чоловіками.
    На випускному в нас не було ні святкових випускних суконь,  ні модних костюмів з галстуками, не було й накритих столів. Ми всі були одягнені у шкільні форми, а дехто й цього не мав, як і не мали у що взутися. Просто був танцювальний вечір – прощання зі школою, на якому грав на баяні наш однокласник Володимир Рижик, який, до речі, згодом став директором музичної школи.
    Незважаючи на нашу важку юність, ми отримали хороші знання. Майже всі закінчили технікуми чи інститути й працювали вчителями, інженерами, бухгалтерами, різноробочими. Чимало очолювали підприємства, установи, орга-нізації. А головне, що ми всі стали добропорядними людьми. Цим ми завдячуємо нашим дорогим вчителям, бо тепер зрозуміли: вони були справжніми майстрами педагогічної справи. Серед них: Тихін Семенович Лелеко, Муза Дмитрівна та Микола Остапович Тимошенки, директор школи Анатолій Іванович Кадісон. Директор запам’ятався своєю суворістю та «вічно читаючим», бо ніколи не розставався з газетою, читав її йдучи по дорозі. Своїм прикладом і нам прищепив любов до читання. На жаль, майже всі наші вчителі відійшли у потойбічне життя.
    Дякувати долі, ще жива і прийшла  на зустріч з нами наша вчителька фізики Сіма Миколаївна Боровик. Хлопці потай були закохані у молоду і красиву вчительку, а дівчатка намагалися бути схожими на неї. Тому згадуючи шкільні роки, ми дивувалися, скільки цікавого й смішного було в нашому житті. Від щирого серця висловлювали подяку нашим педагогам за отримані знання і мудрість. Більшість з нас з честю здали екзамен на життя.
    На жаль, з трьох класів на зустріч приїхали 28 випускників. А 16 вже пішли з цього світу. Їх та померлих вчителів ми вшанували хвилиною мовчання.
    Багато наших однокласників приїхали з ближніх міст: Херсона, Миколаєва, Очакова. Не всі змогли приїхати з більш віддалених – Москви, Донецька. Але ми згадували всіх і подумки вони були з нами. Ми ходили рідним містом, яке змінилося до невпізнання. Нам, баштанцям, було приємно чути від приїжджих: «Баштанка – дуже гарна, впорядкована. Навіть не віриться, що це те саме містечко, в якому ми родилися й вчилися тут у школі».
    Велику пошукову роботу провели наші організатори – Лідія Кушнір, Галина Радіонова, Таміла Чигрин, Валентина Дубогрій, Марія Ялинич, Людмила Залізна. Ми щиро вдячні за приємні хвилини спілкування, за це незабутнє свято. Спасибі, дорогі, за те, що подарували нам зустріч з юністю через 50 років.

Випускники Баштанської СЗОШ 1958 року.

Категорія: Громада | Опублікував: bashtanka (08.09.2008) | Автор: Газета "Голос Баштанщини"
Сподобалася стаття? Розкажіть про неї своїм друзям через соціальні мережі:
Статтю переглянули 1235 чол.
Всього коментарів користувачів сайту: 0

Ваш коментар до публікації:
(можна через соцмережі та акаунти: "Фейсбук", "ВК", "ОК", "Гугл", "Яндекс" та ін.)

avatar
 
 

10 НОВИХ КОМЕНТАРІВ
ВІДВІДУВАЧІВ САЙТУ  ДО НОВИН ТА СТАТЕЙ сайту Баштанського району:

 



Згідно Правил адміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.

 

           

Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz