Нелегке, але цікаве життя за плечима жительки Баштанки Олександри Кіндратівни Пляки. Їй є що згадати й розповісти нащадкам.
Озираючись на пройдений життєвий шлях довжиною в 90 років, вона з
впевненістю говорить, що прожила життя гідно, бо завжди була чесною,
порядною, відповідальною. Олександра Кіндратівна – корінна жителька Баштанки. Вона була свідком багатьох історичних подій, що відбувалися на Баштанщині. Закінчивши 7 класів повної середньої школи, в 1934 році дівчина
вступила до Новобузького сільськогосподарського технікуму на
агрономічний факультет. Там же вступила до комсомолу. Після закінчення
навчання її направили агрономом лабораторного контролю в Баштанську
контрольно-насіннєву лабораторію. Через рік, у 1939-му лабораторію було
реорганізовано в насіннєву станцію, а Олександру Кіндратівну
призначили її керівником. У 1940 році її, вже заміжню жінку, направили
по комсомольській путівці на роботу в Тернопільську область. Та не
надовго.
Розпочалася Велика Вітчизняна війна. Олександра повернулась в рідну
Баштанку. А 12 серпня 1941 року в село вступили гітлерівські
загарбники. Через партизанок Раїсу Забару та Надію Гапішко Олександра
підтримувала зв’язок з партизанським підпіллям, виконувала окремі
доручення партизан, хоча до партизанського загону не приєдналася, бо
вже мала на руках немовля.
Важкими були роки фаши-стської окупації. Всього довелося натерпітися
Олександрі Кіндратівні та її односельчанам. Тож якою тріумфальною була
радість, коли 9 березня 1944 року гітлерівських загарбників вигнали з
Баштанки. А вже до кінця місяця О. К. Пляку поновили на посаді
начальника Баштанської районної насіннєвої станції, одноразово її
обрали й секретарем комсомольської організації райцентру. Почалися дні та роки відновлення зруйнованого війною народного
господарства. Поміж інших руйнацій у Баштанці великої шкоди завдали
гітлерівські окупанти й приміщенню насіннєвої станції, яку
використовували, як лазню. Потрібне було нове приміщення, бо старе
стало зовсім непридатне.
– А хто ж тобі твою станцію будуватиме? – запитав голова райвиконкому І.Є. Матвійчук. – Не святі горшки ліплять, – відповіла Олександра Кіндра-тівна Івану Євтихійовичу, – сама впораюсь.
І вона не підвела. В Москві «вибила» новий проект, у Києві – ліміти на
устаткування, лабораторний посуд, витратні матеріали. Отак і з’явилася
у нашому районі нова, добре укомплектована насіннєва станція. І
очолювала її Олександра Кіндратівна 41 рік. Звідти й провели її на
пенсію. Пам’ять Олександри Кіндратівни й досі зберігає подію, як Державна
комісія приймала в експлуатацію Баштанську МТС. Розповідає, як прибула
та комісія літаком з Харкова, який у ті часи був столицею України. На
аеродромі за селом комісію зустрічало душ 70 баштанців, серед яких було
близько 40 дітей. До МТС йшли пішки. Коли дійшли до воріт, дехто
спробував відокремити дітей і відправити по домівках. Та голова
Державної комісії вирішив інакше: «Ми є учасниками й свідками
історичної події, пам’ять про яку має зберегтись у поколіннях.
Сьогоднішні діти повинні розповісти про цю подію своїм дітям і онукам». Згадує Олександра Кіндратівна, як в майстернях МТС біля токарних та
фрезерних верстатів стояли токарі, слюсарі та фрезерувальники, серед
яких дві жінки – Марусина Падурець та Ніна Гуц. В присутності членів
Державної комісії робітники виточували необхідні деталі, а члени
комісії обмірювали їх штангелями, кронциркулями та мікрометрами.
Жодного браку не виявили. І майстерню визнали здатною виконувати ремонт
тракторів. Крім майстерні, Державна комісія прийняла в експлуатацію клуб на 200
місць, їдальню і навіть волейбольний майданчик. МТС була дітищем першої
п’ятирічки. У ту ж п’ятирічку в Баштанці було зведено районний Будинок
культури. Всі оздоблювальні роботи в ньому здійснили баштанські умільці
Григорій Смола та Григорій Корнієнко. Олександра Кіндратівна Пляка – член Комуністичної партії з 1953 року і
ніколи не зраджувала ідеалам партії. Навіть у такому поважному віці
вона й сьогодні бере активну участь в роботі районної партійної
організації, відвідує партійні збори. Коли ця жінка йде вулицями міста, з нею шанобливо вітаються односельці:
«Доброго здоров’я, Кіндратівно». 10 квітня Олександрі Кіндратівні
виповнюється 90 років. Тож доброго здоров’я щиро бажають їй баштанці,
усі, хто її знає, хто з нею працював.
На сервісі https://kolobus.com.ua/ можна здійснити безкоштовне бронювання білету з оплатою при посадці і самостійно поїхати вивчати Європу. Це безпечно, адже вони контролюють усі етапи: від створення бронювання до моменту посадки в автобус. Після оформлення квитка з вами звʼяжеться менеджер, щоб підтвердити замовлення.
Згідно
Правиладміністрація сайту не впливає на зміст публікацій і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють у коментарях та блогах.
