Кожен грішний (Думки, які говорять.) Тож люди карають себе самі, наносячи особисті рани, які можуть призвести до життєвої трагедії. І тільки чуємо: Боже, за що? - Я ж такий хороший, а сусід мій - гад. Та не за що, а навіщо. А Бог не наказує, бо Він – є любов і премудрість…
Придумана війна (Думки, які говорять) Придумана війна людей, братів , сестер, сусідів, країн і мов…. Як багато війн… Але війна починається із жадібності і заздрості людської…. Вона починається там, де вже немає місця для духовності...
Все приходить і все повторюється, і відмирає. Але те , що було прекрасне у житті людини-може бути один раз….. Події повторюються, а почуття різні, відчуття щастя, або печалі кожен ра різняться, як і осінь…
Жити по- іншому. ( Або один кадр реальності) Я чомусь боюся, що мене осудять люди, скажуть, що не гарна господиня. Тридцять п’ять років, а боюся слів людей. Все, досить, - сказала в голос Наталія, – завтра піду до перукарні і пофарбую своє волосся...
Один кадр реальності.Все мала ця людина, а тепер шукає подругу життя. Чомусь, думаємо, що будемо все життя молодими і гарними і ніколи не прийде старість. А от виходить, що старість треба відробити в молодості і зберегти коло себе тих, хто найдорожчий і найрідніший...
Шляш до фінішу солодший. ( Думки, які говорять) Та шлях до фінішу- мети, солодший за медаль, і знов кричиш собі: Лети!!!-в омріювану даль...... І. Пшиченко
Доля у кожного своя. Вона малює різні мережива буття, переходячи в білу смугу, або в чорну. Тільки не завжди знаєте, що буде за рогом, який сюрприз чекає вас...
