Менш ніж за тиждень після ухвалення бюджету на 2017 рік прем'єр-міністр оголосив про ініціативу уряду підвищити мінімальну заробітну плату до 3 200 грн.
Поточний її рівень становить 1 450 грн, а відповідно до проекту бюджету з 1 січня 2017 року вона повинна була зрости до 1 600 грн.
При цьому уряд планує відв'язати визначення мінімальної зарплати від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таке стрімке підвищення мінімальної зарплати урядовці пояснюють намірами покращити добробут працівників і знизити рівень тіньових зарплат.
Уряд не вперше озвучує наміри з легалізації зарплати для збільшення надходжень від єдиного соціального внеску (ЄСВ) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Водночас уряд знову забув врахувати вплив мінімальної зарплати на безробіття. Вищі темпи зростання реальної мінімальної зарплати порівняно з темпами зростання реальної продуктивності праці на рівні підприємств можуть призвести до звільнення працівників або переведення їх на неформальну зайнятість.
Українські батьки часто нарікають на те, як дорого коштує наша «безкоштовна» освіта. Між тим у світі існують різні види «безкоштовного» навчання, що можуть стати прикладом для нашої країни. А тим часом Верховна Рада затверджує проект нового Закону «Про освіту», що має наблизити нас до освіти світового рівня. Тетяна Єфімова, керівник проекту EduPay, розповідає про те, на яку «безкоштовність» краще рівнятись Україні і чи туди нас приведе новий Закон.
Майже кожному АТОшнику, з перших же днів по повернені, доводиться зіштовхуватись з тим, що не воювавши суспільство настирно намагається відправити тебе назад. "Чому не повертаєшся на війну?" - це питання починають задавати чиновники, воєнкоми, журналісти. На певному етапі, до тиску додаються і бойові побратими, які залишились там. Звичайно, що мета питання у всіх різна, але АТОшник який повернувся, потрапляє під шалений тиск цієї вимоги. Зазвичай, реакція - жорсткий спротив, аж до відвертого посилу на..., особливо невоювавших відправляльників. Та врешті, я все ж зібрав певний пул причин, які заставляють хлопців користуватись дембелем, а не йти на контракт.
Уровень зарплат руководителей госпредприятий уже в скором времени может догнать частный сектор.
Об этом уже не первый месяц говорят в Минэкономразвития, где сейчас разрабатываются мотивационные модели для топ-менеджеров ГП.
Какую реакцию может вызвать "зарплатная реформа", можно только догадываться.
Около двух месяцев новость о "шокирующей" зарплате главы "Укргаздобычи" Олега Прохоренко была одной из самых обсуждаемых тем в СМИ и соцсетях.
Количество нулей в зарплатной ведомости молодого топ-менеджера поделило украинцев на два лагеря - одни считали оклад Прохоренко неприлично высоким. Другие встали на его защиту и стали уверять, что только таким путем можно победить коррупцию в госкомпаниях...
...
"Сьогодні ситуація в профтехосвітній галузі просто катастрофічна, такого не було в жодні попередні роки", - каже в інтерв’ю DW віце-президент Асоціації працівників професійно-технічної освіти України Катерина Мірошниченко. Фінансування позбавили без попередження, без обговорення, коли місцеві бюджети вже були сформовані.
Одним натиском кнопки у грудні депутати залишили без централізованого фінансування майже 900 професійно-технічних навчальних закладів. 300 тисяч учнів та 40 тисяч викладачів стали проблемою місцевих бюджетів. Щоправда, згодом депутати внесли зміни до бюджетного кодексу, передбачивши при цьому 1,3 мільярда гривень державної субвенції на забезпечення здобуття середньої освіти в професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ). Але президент ще не підписав ці зміни. Загалом же для фінансування професійно-технічної освіти потрібно 5,8 мільярда гривень щороку, принаймні таку суму було закладено в минулорічному бюджеті.
Аби розвантажити державний бюджет, планується передати професійно-технічні навчальні заклади в комунальну власність.
...
Як мені «подобаються» терміни, на кшталт «реанімаційний пакет реформ» (щойно прочитав чергову Заяву експертів ініціативи Освіта «Реанімаційного пакета реформ»…).
У тисячний раз наголошую: українській системі освіти реанімація не потрібна, потрібна евтаназія (грец. ευ — добре, θάνατος — смерть)! Причому потрібна саме активна евтаназія, яка б викликала швидку смерть абсолютно безнадійної, заіржавілої допотопно-ієрархічної махіни.
Освітянські динозаври мають вимерти, бо «метеорит» (у вигляді цифрової революції, запиту на індивідуалізацію…) уже врізався в Землю.
«Апарат штучного дихання» лише продовжить агонію системи. Удосконалення поганого зробить стан справ ще гіршим.
Усвідомлення громадською думкою сьогоднішнього стану освіти як проблеми не відповідає ні її масштабам, ні загрозам, які вона нам несе. Сталася катастрофа («Титанік» старої освіти з пропоротим корпусом ось-ось потоне), а ми продовжуємо вирішувати проблеми.
Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, який, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", почав свою роботу 7 листопада 2015 року.
Основна мета наразі – створення нового органу, здатного надати якісний правоохоронний сервіс, відповідно до вимог суспільства.
Задля досягнення зазначеної мети Національна поліція проводить глобальну переатестацію своїх працівників.
Починаючи з першого дня служби, робота працівників, які пройшли атестацію, буде оцінюватися згідно з методикою "100 днів якості Національної поліції".
Оцінка якості роботи працівників буде здійснюватися незалежно від їхніх посад, звань, а також територіального та структурного підпорядкування.
Ми розглядаємо ці 100 днів як перехідний період для адаптації всіх підрозділів і працівників Національної поліції до нового стандарту якості та оцінки результатів своєї роботи. Після завершення 100 днів будуть прийняті кадрові рішення щодо керівного складу територіальних і структурних підрозділів Національної поліції України. Основні проекти, які будуть реалізовані в рамках Концепції:
«Протягом двох останніх років мені довелося вислухати дуже багато критики на адресу МОН від абсолютно різних людей. Так багато, що це аж дивно. Проект Закону про освіту, розроблений Міністерством, викликав буквально протести», – зізнається в розмові із журналістом Гал-інфо науковець та експерт РПР «Освіта» Олена Панич. У інтерв’ю Агенції вона розповіла, що саме не було сприйнято в освітянському середовищі.
Звіт Кабінету міністрів в парламенті, який має відбутися на наступному тижні, визначить долю не тільки прем’єр-міністра, але й більшості інших міністрів. Експерти говорять про кілька можливих сценаріїв: точкову зміну окремих міністрів та/або створення уряду-технократів. Є ймовірність, що все залишиться так, як є, й на якийсь час криза буде відтермінована.
Так само, як з початком війни на Сході, ми згадали про армію. Тоді на два вічних запитання: "Хто винен?" і "Що робити?" – українці доволі швидко дали відповідь: "Винна злочинна влада". А "що" саме робити – яскраво продемонстрували волонтери.
Сьогодні ж маємо війну за здоров'я. І ми знову виявились не готові.
Тож, хто винен і що з цим усім тепер робити?
Політикам зараз найпростіше "повішати всіх собак" на міністра, прозвітувати про героїчне звільнення останнього з посади, при цьому не забути відмітити себе нашим з вами рятівником від "злочинної приватизації".
25 років ми постійно чуємо щось подібне. За часи незалежності Україна змінила 18 міністрів охорони здоров'я, але не змінила систему охорони здоров'я. Отже, не в міністрах справа, чи не лише в міністрах.
Ріст цін на енергію для населення за останній рік спричинив реінкарнацію старих і брунькування нових популістів.
Саме ріст цін підняв інтерес мас-медіа до питань енергоефективності.
Він також спонукав уряд виробити політику захисту вразливих споживачів, які не можуть платити за енергію та комунальні послуги, які досі називають житлово-комунальними послугами.
Як відомо, 98% квартир в Україні приватизовані, тому житлових послуг держава нікому не надає.
Громадяни сплачують лише за енергетичні послуги - електроенергію, газ, тепло, тверде паливо - та комунальні - воду, каналізацію, прибирання, поточний ремонт будинків - всього 18 складових.
Нема в Україні житлово-комунальних послуг з часу приватизації житла...